Як підготуватися до входження у храм і поклоніння у храмі
Всесвітній духовний вечір для дорослої молоді
Неділя, 18 лютого 2024 р.
Старійшина Уліссес Соарес: Ми отримали багато чудових запитань, які стосуються однієї з улюблених тем Президента Рассела М. Нельсона — “як підготуватися до входження у храм і поклоніння в храмі”.
Брате і сестро Уебб, після того як ми послухаємо записані запитання, будь ласка, поділіться своїми думками щодо цієї теми.
КАНАДА, ЕДМОНТОН — ЗАПИТАННЯ 1
Старійшино Соарес, моє запитання таке: “Як мені підготуватися, щоб вперше піти до храму і отримати свій ендаумент?”
КАНАДА, ЕДМОНТОН — ЗАПИТАННЯ 2
Старійшино Соарес, як я можу знати, коли я готова отримати свій ендаумент?
ЧИЛІ, КОНСЕПЬЙОН — ЗАПИТАННЯ 2
Вітаю, старійшино Соарес! У мене є запитання. Що мені слід робити, щоб відвідування храму стало більш значущою і важливою частиною мого життя?
Брат Чед Х Уебб: Це дуже чудове і важливе запитання.
Перше, що я пораджу — це готуватися духовно. Навчіться чути голос Господа і відгукуйтеся на спонукання. Старайтеся бути морально чистими і уникайте того, що обмежуватиме вплив Духа у вашому житті. Якщо ви припустились помилок, покайтесь і станьте гідними перебувати в домі Господа. Чого б ви не накоїли у своєму житті, Спокута Ісуса Христа застосовується до вас. Завдяки Йому, ви можете бути гідними. Він допоможе вам.
Сестра Крісті Уебб: Ще одна порада — це поговорити про храм з членами сім’ї, провідниками або друзями, яким ви довіряєте. Храм — священний, але не все, що його стосується, є конфіденційним, і ми можемо більше говорити про храм, ніж іноді говоримо. На мою думку, це буде корисним і до того як ви вперше підете в храм, і після того. Дуже добре, що виникають запитання; саме так ми навчаємось, тому звертайтеся з ними до людей, яким ви довіряєте, які люблять храм і ставляться до нього, як до святині. Насамперед, ставте запитання Господу. Якщо є запитання, то Господь навчатиме нас у найкращий спосіб — через одкровення. І чим частіше ви відвідуєте храм, тим більше Господь навчатиме вас.
Брат Уебб: Одна остання порада — це навчатися. Вивчайте все, що ви можете, про храм. Щоб це робити, одним з корисних джерел є сайт ChurchofJesusChrist.org/temples, де ви можете дізнатися більше про ендаумент, храмовий одяг і, зокрема, дізнатися про кожен із завітів, які ви будете укладати в храмі. Цей сайт дуже інформативний.
Вивчаючи, дізнавайтеся все, що можете, про символізм храму. Для мене одним з найкращих способів підготуватися, щоб зрозуміти більше про храм, було вивчення написаного про давню скинію, описану в Старому Завіті. Символи в сучасних храмах відрізняються від тих, що були у давні дні, але принципи і цілі дуже схожі, і це може допомогти нам підготуватися до отримання особистого досвіду в храмі.
Ті, хто входив у давню скинію, спочатку підходили до олтаря, де вони приносили жертви, які були подобою Спасителевої спокутної жертви. Їх омивали в умивальниці та помазували оливою і давали їм священний одяг. У скинії також був намет, що називався Святиня, у якому знаходилася менора, яка символізувала життя з Духом або Боже світло. Стіл, на якому були показні хліби та вино — символи, подібні до причастя. Там також був кадильний жертівник, що символізував молитву. Останньою частиною скинії було Святеє Святих, де знаходилися ковчег завіту і віко. Тільки первосвященник міг пройти крізь завісу й увійти у Святеє Святих, і це відбувалося лише в один день на рік — у день Спокути. Зовнішнє подвір’я символізувало телестіальне царство; Святиня — террестріальне царство; а Святеє Святих — целестіальне царство. Переходячи з однієї частини скинії в іншу, давній Ізраїль навчався про свою подорож смертним життям, кінцевою метою якої було увійти в присутність Бога.
На мій погляд, одним з найвеличніших символів в історії світу було те, що коли Ісуса розіп’яли, стався землетрус і завіса Іродового храму розірвалася навпіл. Це символізувало, що нині Спокуту здійснено, що всі мають можливість увійти в целестіальньне царство, тобто в присутність Бога.
Навіть кольори у скинії — блакитний, пурпуровий, червоний і білий — можуть мати символічне значення. Часто вважається, що блакитний символізує небеса, пурпуровий — це давній символ царственності, червоний нагадує нам про кров Ісуса Христа, а білий часто використовувався як символ чистоти. Поєднані разом на завісах скинії та одязі священників, вони можуть нагадувати нам, що нас очищено царственною кров’ю Того, Хто з небес.
Саме тому ми й ходимо до храму — щоб навчатися, як у нашому житті мати доступ до повноти сили спокутної жертви Ісуса Христа. Ми дізнаємося, що завдяки храмовим завітам і обрядам, і Спасителю, ми можемо підготуватися, щоб повернутися у присутність Бога чистими і непорочними. У храмі ми дізнаємося про Адама і Єву, і про те, як вони були вигнані з присутності Бога, і як вони підготовлювались, щоб повернутися до Нього. З їхньої історії ми дізнаємося, як ми можемо підготуватися до того чудового дня. Президент Девід О. Мак-Кей сказав, що у храмі людина “підіймається, крок за кроком, у вічну Присутність. Якби наша молодь могла хоч трохи це осягнути, це стало би найпотужнішою духовною мотивацією у їхньому житті”.
Тому, коли ви йдете у храм, звертайте увагу на Ісуса Христа і на те, чого ви навчаєтесь про підготовку до того, щоб бути в присутності Небесного Батька, і ви отримаєте чудовий досвід.
Сестра Уебб: Чи можу я відповісти на запитання: “Як я можу знати, коли я готова отримати свій ендаумент?”
Почувши це запитання, я чомусь подумала про пророка Авраама. У житті Авраама настав час, коли він відчув натхненне бажання мати більше духовного світла і знання. Він прагнув бути ближче до Бога і мати більшу здатність Йому служити. В Авраам 1:2 він каже: “І розуміючи, що є для мене більше щастя, і більший мир та покій, я шукав благословень батьків”. Авраам пише про себе тут, що він є “послідовником праведності, бажаючи[м] також бути тим, хто володіє великим знанням, і бути кращим послідовником праведності, і володіти більшим знанням… і бажаючи[м] отримати настанови, і дотримуватися заповідей Бога”.
Саме це я відчувала, коли почала думати про те, щоб піти до храму й отримати свій ендаумент. Я вже була повністю залучена до життя за євангелією. Я багато чого навчилася, вивчаючи Писання; і я зростала і з радістю служила у своєму приході. Але я дуже прагнула дізнатися ще більше про Небесного Батька і Його план для мене. Це була не просто цікавість; я мала велике бажання пізнати, як стати ближчою до Бога і бути більш відданою ученицею Ісуса Христа. Я щиро прагнула, щоб Бог був понад усе в моєму житті. Мої близькі друзі та мій єпископ побачили, що я була готовою укласти храмові завіти, і допомогли мені підготуватися до отримання мого власного ендаументу.
Старійшина Соарес: Прекрасно. Брате і сестро Уебб, дуже вам дякую за ваші чудові коментарі. Мої дорогі друзі, Президент Нельсон навчав: “Особиста гідність увійти в дім Господа вимагає значної особистої духовної підготовки… Особиста гідність вимагає повного навернення розуму й серця, щоб бути більш схожими на Господа… бути кращим прикладом і бути святішою людиною”. Тому, якщо ми в праведності зосереджуємося на нашій підготовці до входження до храму, це вплине на наш досвід у храмі, який змінить наше життя поза храмом.