Друг другові
Персик за персиком
З інтерв’ю, взятого Ембер Хейлі
Коли я була дівчинкою, мої батьки привезли нас з сестрою до фруктового саду, який належав Церкві. Ми приїхали туди, щоб допомогти у збиранні персиків. Щоб збирати з дерев персики, ми залазили на високі драбини і тягнулися до них крізь густе листя.
Спочатку це нам подобалося. Але згодом через ворсинки, якими вкриті ці фрукти, у нас почали чесатися руки! Ми сказали мамі: “Нам більше не хочеться це робити. З нас досить”.
Мама запитала, чи знали ми, куди відправлялися всі ці персики. Коли ми відповіли, що ні, вона нам пояснила.
“Кожен з цих персиків везуть на виробництво, де волонтери консервують їх у банки. Потім ці банки передають людям, яким потрібна їжа. Щороку Церква жертвує тисячі консервних банок з їжею”.
І якось одразу ми з сестрою перестали думати про свої руки, що свербіли. Ми допомагали людям, яким потрібна була їжа! Після цього ми з радістю лазили по драбинах і зривали вкриті ворсинками помаранчеві фрукти.
Цього року ми попросили вас узяти участь в ініціативі “Руки допомоги” (див. Друг за січень 2021 р.). Серед найважливішого, що ви можете робити,—служити іншим так, як служив Христос. Дітям особливо вдається помічати тих, хто в нужді, і вони з готовністю пропонують свою допомогу. Один маленький вчинок служіння на перший погляд може здаватися чимось зовсім незначним. Але якщо всі діти по всьому світу шукатимуть, як послужити, вони стануть причетними до чогось дивовижного!
Ілюстрації Тобі Ньюсома