Піонери в кожній країні
Ендрю Дженсон
Історик з Данії
Для Ендрю історія кожної людини була важливою.
Він дістав ручку і відкрив свій щоденник. Сьогодні я повертаюся додому зі своєї місії,—записав він.
Усміхнувшись, він подивився у вікно поїзда. Останні два роки він провів у Данії, країні, в якій народився. Саме там охристилася його сім’я. Вони переїхали до Юти, США, коли він був підлітком. І невдовзі він буде з ними!
Ендрю перегорнув сторінку і продовжив писати. Йому подобалося писати. Йому також подобалося дізнаватися про історію Церкви. Він прочитав усе, що можна було, про Джозефа Сміта. Він навіть вивчив напам’ять усі важливі дати з життя Джозефа Сміта.
Незабаром Ендрю вже був вдома зі своєю сім’єю. Кожного дня він допомагав їм у роботі на фермі. Він орав землю. Він засівав поля. Але йому хотілося робити щось більше. Він хотів читати, писати і подорожувати.
Тож Ендрю молився. Він багато розмірковував про те, що йому слід робити. Потім у нього з’явилася ідея! Він почав перекладати дещо з історії Джозефа Сміта данською мовою.
І то був лише початок. Ендрю продовжував писати, читати і перекладати. Він почав працювати у Церкві на посаді історика. Він їздив у різні куточки Сполучених Штатів. Він збирав історії і важливі документи.
Одного дня провідники Церкви попросили Ендрю зробити щось навіть більш захоплююче. Вони попросили його вирушити до різних країн. Він писатиме історії про членів Церкви, з якими буде зустрічатися. Ендрю не міг дочекатися!
Він попрощався зі своєю сім’єю. Потім з паспортом у руках Ендрю почав свою подорож! Він плив кораблем. Він їхав поїздом. Іноді він подорожував екіпажем, або навіть на коні чи на верблюді.
Куди б він не їхав, Ендрю розмовляв з членами Церкви про їхнє життя. Він розмовляв з ними про їхню віру. Він записував їхні історії, щоб інші люди могли їх читати. Для Ендрю історія кожної людини була важливою.
Коли Ендрю повернувся додому зі своєї подорожі, він зібрав історії у книгу. Він навчав інших про те, як потрібно вести записи і зберігати їх у надійному місці.
Виконуючи улюблену роботу, Ендрю був щасливим. Але іноді він замислювався над тим, чи дійсно приносив користь. Він вирішив про це помолитися.
“Небесний Батьку, чому мене не попросили робити щось більш важливе?” У Ендрю в голові з’явилася чітка відповідь. Бог надихнув тебе на виконання роботи, яку ти здійснив.
Ендрю усміхнувся. Він знав, що виконував те, чого від нього бажав Бог. І він не буде зупинятися!
Ендрю вдалося зберегти історії більш ніж 15000 людей. Ми можемо наслідувати його приклад, записуючи власні сімейні історії. Історія кожної людини є важливою—і твоя також!