Ваші історії
Вони чекають на мене!
Я не можу дочекатися, щоб охриститися за своїх предків!
Привіт! Мене знати Жизель Олівія. Я народилася в Індії. Я люблю Ісуса Христа. Лише 2,3 відсотки населення Індії є християнами. Так, іноді це нелегко. Але я знаю, що Він допомагає мені і скеровує мене. І зараз Церква будує храм в Індії!
Я живу у прекрасному місті з мільйонним населенням. Серед усіх тих мільйонів є шестеро людей, яких я люблю найбільше: мою маму, мою молодшу сестричку Халле, моїх дорогих бабусю і дідуся, моїх дядька і тітку. Вони—найважливіші люди у моєму житті.
Цього року ми проводили заходи з сімейної історії і я дізналася про своїх предків. Мама сказала, що як жінки, так і чоловіки у моїй родині мали дуже довге волосся, так само, як я. Потім вона сказала дещо дуже важливе: мої предки у духовному світі чекають чогось від мене! Вона сказала, що вони чекають на своє хрищення—так само, як я повинна була чекати, доки мені не виповнилося вісім років. (До речі, мене було охрищено на мій день народження! Класно, правда ж?)
Мама сказала, що мої предки перебувають у духовному світі. У них немає тіла, як у мене, тому вони не можуть охриститися. Це так сумно! Ось чому ми христимося за них у храмі. Я сказала мамі, що як тільки храм буде збудовано у Бенгалуру, і як тільки мені виповниться достатньо років, я хочу за них охриститися.
Я дуже щаслива, що скоро в Індії буде храм! Це велике благословення, тому що мама не може повезти нас у храми до інших країн. Вони дуже далеко.
Я чула, що навколо храму росте багато красивих квітів. Тому мені дуже хочеться побачити цю красу, коли храм буде збудовано. Але найбільше за все я з нетерпінням чекаю на можливість христитися за своїх предків. Я люблю свою сім’ю, а також своїх предків.
А ви були у храмі? Як вам цей досвід? Сподіваюся, він прекрасний!
Ось як виглядатиме храм у Бенгалуру, Індія, після завершення будівництва!
Ілюстрації Патриції Кастелао