Друг другові

Немає місця, кращого за дім

Емі А. Райт

Друга радниця у генеральному президентстві Початкового товариства

З інтерв’ю, взятого Сінді Уокер.

Мою прапрапрабабусю звали Мері Вілсон Монтгомері. Вона народилася у Шотландії. Вони з чоловіком Робертом прибули кораблем до Канади в пошуку нових можливостей.

Навесні 1845 року вони зустрілися з місіонерами. Тієї зими Мері і Роберт були готові приєднатися до Церкви. Щоб охриститися, їм потрібно було пробити ополонку в льоду!

Мері і Роберт переїхали до Наву, шт. Іллінойс, США, щоб бути з іншими членами Церкви. Але невдовзі вони були змушені полишити свої домівки. Вони вирушили до Юти у критому фургоні. Вони оселилися в Північному Огдені у підніжжя гори. Ця гора нагадувала Мері гору в Шотландії під назвою Бен Ломонд (Бікон-Маунтин). Вона попросила управителів міста також назвати цю гору Бен Ломонд. Вони погодилися.

У мої юні роки дідусь і бабуся жили у підніжжя Бен Ломонду в Юті. Ми часто бували в їхньому домі на свята та на особливих подіях. Взимку, коли на цій горі був сніг, це виглядало, як обличчя. Моя бабуся казала мені, що гора нагадувала їй про те, щоб бути сильною, сміливою і вірною, як Мері. Вона казала, що вигляд гори був схожий на ангела, який наглядав за нами. “Якщо ти бачиш Бен Ломонд,—говорила вона,—ти вдома”.

Мені здається, храми схожі на Бен Ломонд. Вони нагадують нам про те, щоб бути сильними, сміливими і вірними. Коли ми бачимо храм, ми згадуємо нашу небесну домівку. Немає місця, кращого за дім!

Ілюстрація Аугусто Замбонато