Список старшого брата
Саманта, молодша сестричка Ендрю, любила гратися його речами.
“Вона може не чіпати мої речі?”—запитав він у мами.
“Саманта ще маленька. Їй усе цікаво,—сказала мама.—І вона тебе любить”.
Він це знав. Але це не покращило його настрій. Йому набридло ділитися.
Ендрю узяв свої кольорові олівці. Він намалював бабусиного кота. Потім він пішов знайти маму.
“Можна я відправлю бабусі малюнок?”—запитав він.
“Чудова ідея!”—сказала мама.
Коли Ендрю пішов за малюнком, Саманта вже щось на ньому малювала.
“Ти його зіпсувала!”—крикнув він.
Саманта заплакала. Ендрю стало сумно. Він не хотів довести її до сліз.
“Мені шкода,—сказав він мамі.—Але я втомився бути старшим братом”. Він теж був готовий заплакати.
Мама обійняла Ендрю. “Мені шкода, що вона помалювала твій малюнок. Бути старшим братом часом нелегко. Я поговорю з Самантою про те, щоб вона не чіпала твої речі без дозволу. І, можливо, ми могли б написати те, що тобі подобається робити разом з нею. Тоді, коли вона тебе чимось засмутить, ти можеш зробити щось зі списку”.
Ендрю замислився. Потім він кивнув.
Ендрю з мамою разом склали список.
Мені подобається грати з Самантою.
Іноді мені подобається давати їй гратися моїми іграшками.
Мені подобається, коли Саманта мене обіймає.
Мені подобається читати їй книжки.
Ендрю закінчив писати список. Потім він обійняв Саманту. Все ж таки добре бути старшим братом!