Девіз і я

Молодь ділиться тим, як вони застосовують слова девізів Товариства молодих жінок та кворуму Ааронового священства

Бути свідком Бога на уроці

“Я буду свідком Бога в усі часи, в усьому і в усіх місцях”.

Наомі Кхаррі

На уроці англійської мови наша вчителька роздала усім статтю, в якій критикувалася Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і сказала, що наступного дня ми будемо її обговорювати. Коли я її читала, то відчувала страх і гнів. Того вечора я написала досить недоброзичливі контраргументи до тієї статті.

Моя мама вислухала мої декламації щодо моїх планів на майбутнє обговорення. Я трохи здивувалася, коли вона сказала: “Тобі потрібно помолитися про це”.

Того вечора я помолилася про допомогу і прощення. Потім мені згадався вірш з Писань: “Дух суперечок, не від [Бога], але від диявола, … і він підбурює серця людей сперечатися із злістю, один з другим” (3 Нефій 11:29).

Наступного ранку я відчула спокій. Я знала, що Небесний Батько хотів, аби я виявляла доброту. Але коли я прийшла на урок, то почала хвилюватися.

Однокласники висловлювалися на користь тієї статті. Я відчувала, що мені потрібно було щось сказати, але переживала, що у мене не вийде, або це зіпсує мої стосунки з учнями. Потім я згадала цитату старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, яку бачила у соцмережі того ранку: “Захищайте свої переконання ввічливо і співчутливо, але все ж захищайте їх” (квітнева генеральна конференція 2014 року [Ensign або Ліягона, трав. 2014, с. 9]).

Тому я підняла руку і сказала присутнім, що я член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і уточнила ті місця у статті, які були нечіткі або неправдиві. Мої руки тремтіли, але слова були сильними. Усі на уроці дивилися на мене, але я знала, що вчинила правильно.

Я зрозуміла, що якщо ми захищаємо євангелію зі співчуттям, це є благословенням, а не тягарем. Зі мною був Дух, і у мене було сильне відчуття, що Небесний Батько любить мене. Я знала, що Він пишається мною і я пишалася собою також.

Автор живе у шт. Аризона, США.