Збирайте — не розсіюйте

Девід A. Едвардс

Співробітник редакції церковних журналів

Бог не виділяє улюбленців серед людей, і ми теж не повинні цього робити.

Через кілька тижнів після того, як я прибув до Німеччини в якості місіонера, ми з моїм старшим напарником постукали у двері до літньої жінки, яка погодилася, щоб ми її навчали.

На нашому першому уроці ми попросили її прочитати вголос уривок з Писань. Дивлячись крізь окуляри з товстим склом, вона з великим напруженням читала, запинаючись на багатьох словах. І її відповіді на наші запитання були короткі. Ми не знали, наскільки добре вона нас розуміла.

Ми попросили її прочитати певні уривки з Книги Мормона до нашого наступного візиту. Коли ми прийшли знову, вона їх прочитала, але, здавалося, не зрозуміла їх. Ми припускали, що вона, можливо, має певні проблеми з навчанням. І ми не знали, чи слід нам продовжувати навчати її далі. Але ми продовжили.

Під час нашого наступного візиту вона здивувала нас, сказавши, що хоче охриститися. Потім, поки ми продовжували її навчати, то помітили, що її читання значно покращилося. Її відповіді на наші запитання так само були короткі, але кращі і більш впевнені.

Невдовзі мене перевели до іншого міста, але мій старший напарник пізніше написав мені, що та жінка охристилася й отримала підтримку членів філії. Якби ви запитали нас за кілька тижнів до того, хто із осіб, з якими ми контактували, найвірогідніше охриститься і знайде собі місце в Церкві, вона не була б серед перших у нашому списку.

І так ми засвоїли давній урок, той самий, який колись засвоїв апостол Петро, і який кожному з нас слід продовжувати засвоювати: “Не дивиться Бог на обличчя” (Дії 10:34).

Велика переміна

Петро головував над Церквою у критично важливий час. Спаситель сказав Своїм апостолам: “Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!” ( Марк 16:15). Але досі вони проповідували і христили лише серед юдеїв.

Потім сталися кілька значущих подій. Римський сотник на ім’я Корнилій — іновірець, неюдей, воїн, який носив ту саму форму, що й ті, хто розпинав Ісуса Христа, — у видінні побачив ангела. Ангел сказав Корнилію послати по чоловіка на ім’я Петро, щоб той його навчав. Невдовзі по тому у Петра було видіння, в якому він побачив їжу, заборонену за юдейським законом, але йому було сказано їсти її, оскільки Бог її очистив. Негайно після того видіння Петра прибули слуги Корнилія і попросили його піти з ними. Дух сказав Петру піти.

Поспілкувавшись з Корнилієм і побачивши, наскільки хорошою і щирою людиною той був, Петро зрозумів значення свого видіння. Євангелія мала проповідуватися таким іновірцям, як Корнилій. Саме тоді Петро й сказав: “Пізнаю я поправді, що “не дивиться Бог на обличчя”, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду” (Дії 10:34–35). Петро навчав Корнилія про Ісуса Христа й запросив його і його дім охриститися. (Див. Дії 10).

Те, що євангелію почали проповідувати іновірцям, стало ознакою великих змін для тодішньої Церкви. Декому було важко прийняти цю зміну. Але це було правильно, і це навчало базової істини про Бога і того, як слід ставитися до інших людей.

Немає улюбленців

Коли Бог благословляє Своїх дітей, Він не виділяє улюбленців, основуючись на національності, расі, статі, багатстві, освіті, здібностях, зовнішньому вигляді чи будь-яких інших відмінностях між людьми¹ . Він “шанує всю плоть однаково; той, хто праведний, до вподоби Богу” (1 Нефій 17:35). Усі можуть прийти до Нього, бо “всі є однаковими для Бога” (2 Нефій 26:33). Він “дивиться на серце” (1 Самуїлова 16:7). Він приймає тих, хто “чини[ть] правосуддя, і милосердя любит[ь], і … ходит[ь] сумирно” (Mихей 6:8).

Будь-хто може зробити вибір прийти до Ісуса Христа, укласти з Небесним Батьком завіти і ходити Їхніми шляхами. І ця істина має скеровувати нас у тому, як ми ділимося Господньою євангелією та Його любов’ю.

Ми не можемо лише дивитися на чиїсь зовнішні ознаки і вважати, що їхній “тип” не для євангелії. Ми не можемо просто навішувати на людей мирські ярлики і вважати, що ці ярлики заважатимуть їм бути прийнятими в церкві. Ми не можемо просто вирішити не служити комусь лише тому, що у тих людей не такі політичні погляди, хобі чи смаки як у нас.

Бог не дивиться на людей як на набір ярликів, які представляють різні групи чи якості. Він бачить особу — Свою дитину. І так само нам слід дивитися на кожну особу, як на унікального індивідуума, з такою самою можливістю і здатністю прийти до Бога.

Будьте збирачем

Президент Рассел М. Нельсон заохочував нас брати участь у збиранні Ізраїля² . Але якщо ми, на відміну від Бога, вирішимо “дивитися на обличчя”, ділячись євангелією і приймаючи людей у Церкві, ми можемо швидше розсіювати або розділяти, ніж збирати і поєднувати.

Давайте кожен з нас візьме на себе зобов’язання: більше ніякого розсіювання. Будьте збирачем. Любіть, діліться і запрошуйте.

Ми з напарником не були впевнені чи охриститься та жінка у Німеччині, яку ми навчали. Ми не знали її серця, але Бог знав. Я радий, що ми відчули спонукання продовжувати навчати її.

Якщо ви будете намагатися йти за Духом і не дивитиметеся на обличчя, вас буде скеровано допомагати людям навколо приходити до Христа, якими б не були їхні відмінності.