Дійсно?

Девід A. Едвардс

Співробітник редакції церковних журналів

Так. Дійсно. Пророк Яків навчав нас, як ми можемо усвідомити найважливішу дійсність.

“Будь правдивим”. “Повернись до дійсності”. “Живи в реальному світі”. Іноді люди таке кажуть, коли вважають, що хтось є наївним або приймає бажане за дійсне.

І це так — ігнорування дійсності може бути справжньою проблемою. (Ви не хочете, наприклад, аби люди думали, що закон тяжіння до них не застосовується. Це може погано скінчитися.)

Але дійсність — це ширше поняття, ширше, ніж більшість собі уявляє. Насправді найбільша і найважливіша складова дійсності сягає далі, ніж це життя і фізичний світ, який ми сприймаємо нашими п’ятьма органами чуття. Її можна сприйняти лише духовно.

Пророк Яків у Книзі Мормона навчав кількох важливих істин стосовно цієї ширшої дійсності і того, як ми можемо її пізнати і зрозуміти.

Чому б ні?

Яків навчав свій народ про найважливішу дійсність, яка лише існує: про Ісуса Христа і Його роль у плані Небесного Батька. Потім Яків сказав: “Не дивуйтеся, що я розповідаю вам про це; бо чому ж не розповідати про Спокуту Христа, і не отримати досконале знання про Нього, і не отримати знання про воскресіння і світ, що прийде?” (Яків 4:12).

У цьому твердженні Яків навчав деяких важливих істин:

Є щось більше, ніж лише це життя, — існує воскресіння.
Є щось більше, ніж лише цей світ, — існує “світ, що прийде”.
Що найважливіше, Ісус Христос зробив усе це можливим для нас через Свою спокутну жертву.
Ми можемо отримати знання про все це.

І воно є важливою дійсністю. Як сказав Яків, чому би про це не розповідати?

Потім Якову було що сказати стосовно того, звідки він це знає, і чому з такою ясністю про це говорить.

“Речі, як вони дійсно є”

Яків навчав: “Дух каже правду і не каже лжі. Отже, Він каже про речі, як вони дійсно є, і про речі, як вони дійсно будуть” (Яків 4:13).

Лише через Святого Дух ми можемо знати істину — “речі, як вони дійсно є”, повну дійсність. Як нам це робити?

Факт у тому, що більшість із того, що особа сприймає як дійсність, — і фізичну і духовну — залежить від довіри.

Ми довіряємо тому, що передають нам п’ять наших органів чуття завдяки прямому контакту з фізичною реальністю. Ми також довіряємо зовнішнім джерелам — батькам, учителям, книгам, статтям, вебсайтам, фотографіям, картам, відео — різним джерелам. З часом ми знаходимо підтвердження цим фактам з нашого власного досвіду, або завдяки іншим додатковим фактам.

Так само, як ми вчимося довіряти нашим п’ятьом органам чуття, ми можемо навчитися довіряти і нашій здатності відчувати духовне.

І нам слід навчитися довіряти певним зовнішнім джерелам у тому, що стосується духовних питань. Нам слід мати віру в Небесного Батька і в Ісуса Христа, та довіряти Їм та Їхній любові. Нам слід довіряти Святому Духу. Нам слід довіряти пророкам, Писанням та іншим джерелам відкритої через одкровення істини. І нам слід довіряти свідченню інших людей.

Якщо ми будемо застосовувати віру і довіру, ми зможемо мати власні духовні переживання і побачити з часом підтвердження духовних істин. Ми побачимо ширшу дійсність, про яку говорив Яків.

Ісус Христос — реальний. Його спокутна жертва — дійсна. Його воскресіння — дійсне. Наше воскресіння — також дійсне. Це життя — реальне. І життя після смерті — реальне. План Небесного Батька — дійсний. Це все є таким, як воно дійсно є, і яким дійсно буде. Прийняття цієї дійсності може змінити наше життя назавжди.