Вища радість
Нехай же всі ми шукатимемо і знайдемо вищу радість, яка приходить, коли ми присвячуємо своє життя нашому Небесному Батьку і Його Улюбленому Сину.
Вже протягом трьох десятиліть я маю велике благословення виступати на генеральній конференції. За цей час багато людей зі всього світу ставили мені запитання стосовно цих послань. Останнім часом мені нерідко ставлять одне конкретне запитання. Воно, як правило, звучить приблизно так: “Старійшино Ухтдорф, я уважно слухав ваш останній виступ, але… не почув нічого про авіацію”.
Що ж, після сьогоднішнього виступу я, можливо, ще довго не чутиму цього запитання.
Про “веселе кувиркання, пронизаних сонячним світлом хмарин”1
Важко повірити, що всього лише 120 років тому Вілбер та Орвілл Райти вперше відірвалися від землі й полетіли над пісками в Кітті-Гоці, Північна Кароліна. Чотири короткі польоти у той грудневий день змінили світ і заклали основу для одного з найвеличніших винаходів в історії світу.
Польоти в ті перші дні були ризикованими. Брати це знали. І також це знав їхній батько, Мілтон. Дійсно, він дуже боявся втратити обох своїх синів в авіакатастрофі, тому вони пообіцяли йому, що ніколи не літатимуть разом.
І вони ніколи не літали разом, крім одного винятку. Через сім років після того історичного дня у Кітті-Гоці Мілтон Райт зрештою дозволив це зробити і спостерігав, як Вілбер та Орвілл вперше летіли разом. Після приземлення Орвілл переконав свого батька, щоб той вперше та лише єдиний раз вирушив у політ і особисто відчув, що це таке.
Коли літак відірвався від землі, 82-річний Мілтон був у такому захваті від польоту, що позбувся всілякого страху. Орвілл зрадів, коли його батько в захопленні вигукнув: “Вище, Орвілле, вище!”2
Мені подобаються такі люди, як він!
Можливо саме тому я іноді й розповідаю про авіацію, бо мені відомо дещо з того, що відчували Райти. Я теж “земне тяжіння подолав й, радіючи, крилами сріблястими у небі танцював”3.
Перший політ братів Райт, який відбувся всього за 37 років до мого народження, проклав шлях до пригод, дива і чистої радості у моєму житті.
Втім, якою б дивовижною не була ця радість, існує ще вищий вид радості. Сьогодні, в дусі сповненого захопленням вигуку Мілтона Райта: “Вище, Орвілле, вище”, я хотів би поговорити про цю вищу радість — що є її джерелом, як вона приходить у наші серця і як ми можемо ще сильніше її відчувати.
Мета існування людини
Мабуть само собою зрозуміло, що кожна людина хоче бути щасливою4. Однак також само собою зрозуміло, що не кожна людина щаслива. На жаль, схоже, що багатьом людям важко знайти щастя5.
Чому це так? Якщо щастя є тим, чого ми, люди, найбільше прагнемо, чому нам не вдається його знайти? Якщо перефразувати слова однієї народної пісні, можливо, ми шукаємо радість зовсім не там, де треба6.
Де ми можемо знайти щастя?
Перш ніж ми поговоримо про те, як знайти щастя, я хочу зазначити, що депресія та інші серйозні розумові й емоційні проблеми є реальними, і що спосіб їх вирішення — це не просто слова: “Намагайтеся бути щасливішими”. Моя мета сьогодні полягає не в тому, щоб применшити серйозність розладів психічного здоров’я чи представити їх тривіальними. Якщо ви маєте такі проблеми, я горюю з вами і стою поруч, щоб підтримати вас. Деяким людям, щоб знайти радість, можливо, доведеться звернутися по допомогу до кваліфікованих психотерапевтів, які присвячують своє життя практичному застосуванню своїх дуже важливих професійних навичок. Ми маємо бути вдячні за таку допомогу.
Життя не є безкінечною низкою емоційних піднесень. “Бо певно є потреба в тому, щоб була протилежність у всьому”7. І якщо Сам Бог плаче, а в Писаннях підтверджується, що це так8, тоді, звісно, вам і мені також доведеться поплакати. Смуток не є ознакою невдачі. Принаймні у цьому житті радість і горе — це нерозлучні напарники9. Як і всім вам, мені довелося зазнати розчарувань, відчути горе, смуток і докори сумління.
Втім, я також бачив славетні світанки, які наповнюють душу радістю, настільки глибокою, що просто неможливо стримати своїх почуттів. Я відкрив для себе, що ця спокійна впевненість приходить, коли наслідуєш Спасителя і йдеш Його Шляхом.
Мир, який дає Він, не такий, як той, що дає світ10. Він кращий. Він вищий і святіший. Ісус сказав: “Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали”11.
Євангелія Ісуса Христа дійсно є звісткою, яка приносить “радість велику”!12 Це послання про незрівнянну надію! Це послання про те, що слід взяти на себе ярмо, і про полегшення тягарів13. Про те, щоб наповнюватися світлом. Про небесну милість, вище розуміння, святіші завіти, вічну безпеку і безкінечну славу!
Мета Божого плану для Його дітей — це мати радість. Саме для цього вас було створено — “щоб [ви] могли мати радість”!14 Для цього ви народилися!
Наш Небесний Батько не приховав шлях до щастя. Цей шлях не таємний. Всі можуть йти ним!15
Щастя обіцяно тим, хто йде шляхом учнівства, живе за вченнями Спасителя і наслідує Його приклад, дотримується Його заповідей і шанує завіти, які укладає з Богом. Яке прекрасне обіцяння!
Бог може запропонувати щось більше
Усі ми знаємо людей, які кажуть, що їм не потрібен Бог, аби бути щасливими, і що вони доволі щасливі й без релігії.
Я розумію ці почуття і з повагою ставлюся до них. Наш любий Небесний Батько хоче, щоб усі Його діти були якомога щасливішими, тому Він наповнив цей світ прекрасними, корисними розвагами й утіхами, “щоб тішити око і радувати серце”16. Мені велику радість принесли польоти. Іншим її приносять музика, мистецтво, хобі або природа.
Запрошуючи кожного і ділячись Спасителевою звісткою великої радості, ми не нехтуємо будь-якими з цих джерел радості. Ми просто кажемо, що Бог може запропонувати щось більше. Вищу і глибшу радість — таку, яка перевершує все, що пропонує цей світ. Це радість, яка долає сум, поглинає смуток і зменшує самотність.
На відміну від цього, мирська радість не є тривалою. Вона не може бути такою. За своєю природою все земне старіє, псується, зношується або втрачає силу. Але побожна радість вічна, оскільки Бог вічний. Ісус Христос прийшов, щоб піднести нас над тим, що є земним, і замінити тлінне на нетлінне. Лише Він має таку силу, і тільки та радість, яку дає Він, є вічною.
Якщо ви відчуваєте, що вам хотілось би мати більше такої радості у своєму житті, я запрошую вас вирушити в подорож, а саме — наслідувати Ісуса Христа і йти Його Шляхом. Ця подорож триватиме все земне життя і продовжиться у житті прийдешньому. Будь ласка, дозвольте мені розповісти про кілька перших кроків у цій, вартій того, подорожі, мета якої — знайти чисту радість.
Наближатися до Бога17
Чи пам’ятаєте ви жінку з Нового Завіту, яка 12 років хворіла на кровотечу?18 Вона витратила все, що мала, на лікарів, але їй ставало все гірше. Вона почула про Ісуса; про Його силу зцілювати було добре відомо. Але чи зможе Він зцілити її? І чи зможе вона хоч наблизитися до Нього? За законом Мойсея вона, через свою хворобу, була “нечистою”, і тому від неї вимагалося триматися подалі від інших19.
Підійти до Нього прилюдно і попросити про зцілення здавалося неможливим.
Втім вона подумала: “Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю”20.
Зрештою її віра пересилила її страх. Не зважаючи на осуд людей, вона йшла до Спасителя.
Нарешті вона була поруч. Вона простягла руку.
І зцілилася.
Чи не схожі ми всі у чомусь на цю жінку?
Може бути багато причин, з яких ми не насмілюємося наблизитися до Спасителя. Можливо, ми зазнаємо глузувань чи осуду від інших людей. У своїй гордовитості ми можемо відкидати можливість того, що щось настільки просте є настільки цінним. Ми можемо думати, що через наш стан ми чомусь негідні отримати від Нього зцілення, що відстань надто велика або що наших гріхів надто багато.
Подібно до цієї жінки, я пізнав, що якщо ми наближаємося до Бога і простягаємо руку, щоб торкнутися Його, то дійсно знаходимо зцілення, мир і радість.
Шукати її
Ісус сказав: “Шукайте і знайдете”21.
Я вірю, що ця проста фраза є не лише духовним обіцянням; вона є ствердженням факту.
Якщо ми шукаємо приводів, щоб гніватися, сумніватися, бути озлобленими чи самотніми, то дійсно знайдемо їх.
Однак, якщо ми шукаємо радість, якщо ми шукаємо причин, щоб радіти і радісно йти за Спасителем, то ми їх знайдемо.
Ми рідко знаходимо щось, чого не шукаємо.
Ви шукаєте радість?
Шукайте, і ви знайдете.
Носити тягарі одне одного22
Ісус навчав: “Блаженніше давати, ніж брати”23.
Чи не може бути так, що у нашому пошуку радості найкращим способом знайти її буде приносити радість іншим?
Брати і сестри, ви знаєте і я знаю, що це правда! Радість, подібно до борошна в дзбанку або олії в горняті, ніколи не скінчиться24. Справжня радість примножується, якщо нею ділитися.
Для цього не потрібно робити щось грандіозне чи складне.
Ми можемо робити щось просте.
Наприклад, молитися про когось від усього серця.
Щиро хвалити.
Допомагати комусь відчути, що йому раді, що його поважають, цінують і люблять.
Поділитися улюбленим уривком з Писань і сказати, що він означає для нас.
Або навіть просто слухати.
“Коли ви служите вашим ближнім, то ви тільки служите вашому Богові”25, і Бог щедро віддячить вам за вашу доброту26. Радість, яку ви приносите іншим, повернеться до вас “мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою”27.
“Що ж нам робити тоді?”28
Я хотів би закликати вас, щоб у прийдешні дні, тижні та місяці ви:
-
вділяли час, аби щиро, від усього серця докладати зусиль, щоб наблизитися до Бога;
-
щодня старанно шукали нагод, щоб відчути надію, мир і радість;
-
приносили радість іншим людям, які є навколо вас.
Мої дорогі брати і сестри, дорогі друзі, якщо ви будете вивчати слово Боже, щоб глибше зрозуміти вічний план Бога, відгукнетеся на ці заклики і будете намагатися йти Його Шляхом, то відчуватимете “мир Божий, що вищий від усякого розуму”29, навіть у часи смутку. Ви сильніше відчуєте, як ваше серце сповнюється неперевершеною Божою любов’ю. Крізь хмари ваших випробувань проб’ються проблиски небесного світла, і ви почнете пізнавати слави й чудеса небаченої, досконалої, небесної сфери, які неможливо описати словами. Ви відчуєте, як ваш дух підноситься, долаючи тяжіння цього світу.
І подібно до любого Мілтона Райта, можливо, ви радісним голосом вигукнете: “Вище, Батьку, вище!”
Нехай же всі ми шукатимемо і знайдемо вищу радість, яка приходить, коли ми присвячуємо своє життя нашому Небесному Батьку і Його Улюбленому Сину. Про це я палко молюся і на це благословляю, у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.