Міцний наш фундамент
Фундамент віри окремо кожного, скріплений з вічною істиною, дозволяє кожному з нас сягнути вічного бачення.
Десь 20 років тому, коли в Мехіко мав бути зведений храм, архітектори зіткнулися з великою проблемою. Через те, що це місто стоїть на ґрунтових водах, деякі будівлі просіли й накренилися з часом. Побудова храму там вимагала особливого фундаменту. Двісті двадцять одну велику залізобетонну підпору було загнано на 30,5 метрів під землю1. Ці підпори було скріплено сталевими скобами й міцно з’єднано у блок, який у будь-яку хвилину зможе утримати будівлю на одному рівні2. Завдяки цьому невидимому для ока, але міцному фундаменту той храм стоїть зараз рівно і непохитно.
Міцна основа необхідна для тривалого існування будь-якої будівлі, організації чи особистості. З огляду на це, давайте розглянемо, на чому стоїть Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Тоді подивимося, як стійкий фундамент Церкви підтримує наш особистий фундамент як членів Церкви.
І. ФУНДАМЕНТ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА СВЯТИХ ОСТАННІХ ДНІВ
Ця Церква має під собою унікальний фундамент з надійно скріпленої породи вічної істини. Брати і сестри, священна робота, до якої ми залучені, бере свій початок не у 1820 році в штаті Нью-Йорк. Вона почалася не у Віфлеємі. І навіть не в Еденському саду. Вічна євангелія була закладена ще до появи світу.
Можна знайти багато підтверджень у святому письмі. Я досліджував Писання стосовно цього періоду вічності, коли земля ще не була сформована. Не хвилюйтеся. Я не цитуватиму їх усіх. Проте звертатимусь до деяких цитат у своєму посланні. Ці невидимі й вічні істини є «доземними підпорами», що утримують фундамент цієї Церкви.
Викуплення і можливість отримати спадок у царстві Бога
Ще до заснування землі було підготовлено план спасіння3. Він надавав можливість мати славетне право небесного спадку в царстві Бога4.
Спокута Ісуса Христа
Центральною подією того плану була Спокута Ісуса Христа. На небесних нарадах Його було висвячено Батьком спокутувати наші гріхи та розірвати пута фізичної і духовної смерті5. Ісус проголосив: «[Мене]… було підготовлено від заснування світу, щоб спокутувати мій народ… У мені все людство матиме життя, і матиме вічно, саме ті, хто віритиме в моє ім’я»6. Пізніше Павло казав, що Церква «збудована на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос»7.
Протистояння зла
Сатана протистояв Господу ще до заснування світу8. Він та його прихильники завжди боролися проти священної роботи Спасителя і чинитимуть опір надалі.
Висвячення наперед і дарування священства
До заснування світу кожен з нас, духовних дітей, жив з нашим Небесним Батьком. Серед нас були благородні й великі чоловіки, висвячені наперед бути носіями священства9. Авраам10, Єремія11, Джозеф Сміт12 та інші13 були обрані стати пророками Бога. Було також передбачено, що кров пророків проллється під час цієї священної роботи14. Порядок дарування священства мав перейти від батьків «від початку часів, … саме… від заснування землі»15.
Сестрам доручено славити Бога
Сестри отримали особливі дари. Їм, як наказав Господь, доручено «розмножуватися й наповнювати землю згідно з моєю заповіддю, і виконувати обіцяння, що його було дано моїм Батьком до закладин світу і для їхнього піднесення у вічних світах, щоб вони могли народжувати душі людей; бо цим роботу мого Батька буде продовжено, щоб його могло бути уславлено»16. Подумайте про це: коли матір народжує й піклується про дитину, вона не тільки допомагає землі виконати мету її сотворіння17, але вона уславлює Бога!
Діти завіту
Діти завіту були визначені наперед у доземному житті. Павло навчав, що Господь «вибрав у Ньому… нас перше закладин світу»18.
Благословення визначаються мірою дотримання закону
Згодом були створені умови, що дозволяли нам отримати благословення від Бога – через дотримання закону, яким вони визначаються19.
В останні дні будуть відкриті священні знання
Інша підпора стосується одкровення, збереженого для останніх днів. Господь давно планував відкрити «таємниці від почину світу»20. Те включало одкровення, записані в Книзі Мормона21. А також – обряди й завіти святого храму22. Пророку Джозефу Сміту Господь проголосив: «Я волію відкрити моїй церкві те, що приховувалося ще до заснування світу, те, що стосується розподілу повноти часів»23.
Викуплення померлих
Господь відкрив, що «таїнство хрищення за мертвих… було встановлено ще до заснування світу»24. Таким чином, спасіння стало доступним тим, хто «помирають, не пізнавши євангелії»25. Був запроваджений сполучний зв’язок між поколіннями, щоб відбувся повний, закінчений і довершений союз розподілів, і ключів, і сил, і слав26.
Брати та сестри, ці невидимі, але надійні підпори були влаштовані ще до закладин світу. Вони тримають на собі вічну євангелію, відновлену нині в усій повноті27. Завдяки такому фундаменту Церква не зсунеться з місця28, навіть у Тисячолітті29.
ІІ. ОСОБИСТИЙ ФУНДАМЕНТ ЧЛЕНІВ ЦЕРКВИ
Саме, як будівлі й установи спираються на фундамент, так і ми стоїмо на фундаменті, що підтримує нашу віру. Дехто слабкий; інші сильні. Ми можемо коливатися, «подібно до морської хвилі, яку жене й кидає вітер»30, або стояти на міцній опорі, скріплені скобами з духовної сталі як одне ціле з вічними підпорами євангелії31.
Президент Гордон Б. Хінклі просив, щоб наші новонавернені були підтримані в Церкві другом, покликанням та насиченням добрим словом Бога32. Ми часто співаємо: «Святі, вашій вірі не буде кінця, Її непохитність у слові Творця!»33 Коли ми отримуємо живляче слово Бога, ми бенкетуємо Його любов’ю34.
Пам’ятайте: «На камені нашого Викупителя, який є Христос, Син Бога, ви повинні побудувати свій фундамент; так, щоб коли диявол пошле вперед свої могутні вітри, … коли весь його град і його могутня буря вдарить по вас, воно не матиме сили… втягнути вас до безодні нещастя і нескінченного горя, завдяки каменеві, на якому ви збудувалися, який є надійним фундаментом»35.
Навіть міцний фундамент не зможе запобігти життєвим проблемам. Неправедні діти спричиняють страждання батьків. Деякі розбиті сім’ї вже ніколи не будуть разом. Статева дезорієнтація не має виправдання. Часом подружні пари з якоїсь причини не будуть благословенні дітьми. Навіть сьогодні «дозволяють винуватим і злочестивим залишатися непокараними за їхні гроші»36. Є багато несправедливості37.
Проте, маючи надійні підпори, в нас є більше шансів отримати небесну допомогу, навіть якщо постають запитання, на які важко відповісти. Один поет написав:
Хто ти є, не знаю я,
Відомо одне мені:
Ти влаштував зірок плеяди
У срібний ряд у височині;
Ти послав вітри невпинні
Без шляху гуляти;
Звів між днем і ніччю стіни,
Час щоб розрізняти;
Так вчинив, щоб барвли квіти,
Сяяли зірки;
Ти сховав каміння цінне
Глибоко в землі;
Та вінцем Твого створіння
В плані тім, що склав,
Є надія на спасіння,
Людям що Ти дав38.
Хоча ми не знаємо всього39, та знаємо, що Бог живе і любить нас40. Стоячи на тому надійному фундаменті, ми можемо просити допомоги й знайти силу, щоб знести важкі тягарі життя.
Я, наприклад, поважаю ті особливі душі, які зустрічають випробування батьківства з непохитною вірою в свого Творця. В одній близькій нам з сестрою Нельсон сім’ї нещодавно народився син. Ця дитина була вражена багатьма патологіями, що зачепили фактично кожну систему його маленького організму. У перший тиждень його життя було проведено дві операції. І необхідно буде зробити ще більше. Коли я розмовляв з батьками дитини, вони не запитували: «Чому таке сталося з нами?» Натомість казали: «Ми знаємо, що ця дитина призначена нам. Бог доручив цього особливого малюка саме нам. Ми любитимемо його й піклуватимемося про нього так, як тільки зможемо». Дяка Господові за таких батьків!
Якийсь час тому помер чоловік нашої знайомої – смерть прийшла раптово й без попередження. Її сестра так написала про цю жінку: «Поглянувши на роки й дні, що минули, вона глибоко усвідомила особливі дари й переживання, дані їй в житті люблячим Батьком – те, що інколи здавалося збігом обставин, але що загартувало її, щоб успішно пережити цю болісну втрату. Замість того, щоб почувати себе покинутою і нещасною, вона відчуває спокій і тепло… Вона сказала мені: «Дивлячись на те, з якою турботою Небесний Батько підготував і спланував усе до цієї хвилини в моєму житті, навіщо мені страхатися свого майбутнього? Певно, він дав мені сьогодні все, що буде потрібно, щоб зустріти невідомі часи попереду»41.
Колись я отримав від одного місіонера незабутнього листа. Він розповідав: «Я й досі не дуже збагнув, чому захворів на рак, особливо в годину служіння Господу на місії, але мушу чесно і з усією щирістю сказати, що безмежно вдячний нашому Небесному Батькові, що він дозволив мені пройти крізь це. Жодного дня не минало, – продовжував він, – щоб я не згадував дні, проведені в лікарні, коли мучився під час хіміотерапії, або корчився від болю після іншої операції… Жодного дня не минало, щоб я не згадував часи, проведені за дослідженням Писань, особливо Книги Мормона, або забув те неймовірне почуття втіхи і спокою. Я часто думаю про ті ночі, коли лягав спати і виливав душу моєму Небесному Батькові, дякуючи йому за збереження мого життя». Тоді цей старійшина поділився чудовою новиною: «На цьому тижні я був у лікаря, і… він не знайшов жодних ознак хвороби в моєму тілі»42. Я захоплююся такими вірними місіонерами!
Наскільки міцний наш фундамент? Фундамент цієї Церкви було закладено задовго до того, як з’явився світ. Він міцний. Він справжній. Він вічний. Фундамент віри окремо кожного, скріплений з вічною істиною, дозволяє кожному з нас сягнути вічного бачення43. Така віра дасть надію, коли її втрачено. Вона дасть радість сьогодні та потім, у вічному житті. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.