Класика євангелії
Торкнутися рятівною рукою
Гордон Б. Хінклі був висвячений 15-м Президентом Церкви 12 березня 1995 року. Він розпочав будівництво невеликих храмів, оголосивши за час свого президентства про будівництво 79 нових храмів. Президент Хінклі також добре відомий тим, що багато подорожував, відвідавши святих більше ніж у 60 країнах. Наступна стаття є уривком його виступу на генеральній конференції, з яким він звернувся 6 жовтня 1996 року. Повний текст виступу можна знайти на сайті conference.lds.org.
Усім нам потрібно нагадувати про минуле. Саме історія дає нам те знання, що врятує нас від повторення помилок і саме на ній ми можемо будувати своє майбутнє. …
Я поверну вас назад, на генеральну конференцію, що відбулася в жовтні 1856 року. У суботу, коли проходила конференція, у [Долину Солоного озера] прибув Франклін Д. Річардс з небагатьма своїми товаришами. Вони виїхали з Уінтер-Квортерз у легких фургонах, що були запряжені сильними волами, тому їхня подорож була швидкою. Брат Річардс негайно відшукав Президента Янга. Він повідомив йому, що по всьому довгому шляху від Скоттсблаффа до долини йдуть сотні чоловіків, жінок та дітей. Більшість із них тягнуть ручні візки. Їх супроводжують дві групи з возами, які отримали завдання надавати допомогу цим людям. Група дійшла до місця, де їм востаннє треба буде перейти річку Норт-Платт. Потім на них чекає шлях, що піднімається вгору аж до Континентал-Дивайд, а після цього їм ще треба буде подолати багато-багато миль. …
Наступного ранку [Президент Янг] прийшов у стару Скинію, що стояла тоді на [Храмовій площі]. Він сказав людям:
“…Багато наших братів і сестер знаходяться з ручними візками на рівнинах, і, можливо, багато з них зараз за сімсот миль звідси, але їх необхідно привести сюди; ми повинні послати їм підмогу. …
Це моя релігія; це наказ який я отримав через Святого Духа. Треба врятувати людей.
Сьогодні ж я звернуся до єпископів. Я не збираюся чекати ні до завтра, ні до післязавтра, щоб знайти 60 сильних запрягів з мулами і 12 чи 15 фургонів. Я не хочу посилати туди волів. Я хочу послати хороших коней і мулів. Такі у нашій місцевості є, і ми повинні зібрати їх. А також 12 тонн борошна і 40 вправних погоничів, окрім тих, хто будуть правити запрягами.
Я скажу вам усім, що ні ваша віра, ні ваша релігія, ні ваше сповідування релігії ніколи не спасе жодної душі з-поміж вас у целестіальному царстві нашого Бога, якщо ви не вчините саме за тими принципами, яких я вас зараз навчаю. Рушайте і приведіть людей, які зараз на рівнинах”1.
Уже того ж дня жінки зібрали велику кількість харчів, постільних речей та одягу.
Наступного ранку коні були підковані, фургони полагоджені й завантажені.
Наступного ранку, у вівторок, 16 запрягів мулів поїхали на схід. До кінця жовтня 250 запрягів вирушили у дорогу для надання допомоги.
Брати і сестри, з цієї кафедри звучали чудові проповіді. Але ніщо не було більш переконливим, ніж слова Президента Янга за тих обставин.
… Історії про їхній порятунок треба повторювати знову й знову. Вони ілюструють саму суть євангелії Ісуса Христа. …
… Серед нас також є ті, хто плаче від болю, страждань, самотності й страху. Наш величний і священний обов’язок полягає в тому, щоб знайти їх і допомогти, підбадьорити, нагодувати, якщо вони голодні, насичувати їх дух, якщо вони прагнуть за істиною і праведністю.
Скільки молодих людей безцільно вештається і йде трагічним шляхом наркотиків! Скільки з них прибилося до злочинних угруповань, ведуть аморальне життя та загрузло в безлічі пороків, які супроводжують усе вищеназване! Є вдови, яким так хочеться почути дружній голос і відчути дух щирої турботи, який свідчить про любов. Є такі, хто колись був теплим у вірі, але чия віра стала холодною. Багато з них хочуть повернутися, та не знають, як це зробити. Їм потрібні дружні руки, простягнуті до них. Якщо докласти трохи зусиль, то багато кого з них можна повернути й вони знову бенкетуватимуть за столом Господа.
Мої брати і сестри, я буду сподіватися, я буду молитися, щоб кожен з нас… прийняв для себе рішення шукати тих, кому потрібна допомога, хто потрапив у безнадійне і скрутне становище. Допомагайте їм у дусі любові повернутися до Церкви, де сильні руки і люблячі серця зігріють їх, заспокоять, підтримають і поставлять на шлях щасливого і плідного життя.
Я залишаю вам, мої дорогі друзі, мої соратники в цій чудовій справі, своє свідчення про істинність цієї роботи, роботи Всемогутнього, роботи Викупителя людства.
Нова надія, художник А. Д. Шо