Бути сучасними піонерами
Провідники Церкви навчають нас про важливість вкладу, який ми робимо сьогодні.
Усі ми піонери
“У мене немає предків серед піонерів 19-го століття. Однак з першого дня членства у Церкві я відчуваю близьку спорідненість з тими першими піонерами, які перетинали рівнини. Для мене вони духовні пращури, так само, як і для кожного члена Церкви, незалежно від національності, мови або культури. …
… Завдяки тому, що послання відновленої євангелії Ісуса Христа зараз поширюється по всьому світу, всі ми є піонерами в тому середовищі й за тих обставин, що маємо”.
Президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві, “Прислухайтеся до голосу пророків”, Ліягона, лип. 2008, с. 3.
Перше покоління благословляє всіх
Прийнявши євангелію першими у своїй сім’ї, ви стали першим поколінням, обраним поколінням, завдяки якому можуть бути благословлені минулі, теперішні й майбутні покоління. …
“… У Церкві ми багато читаємо і говоримо про піонерів ранніх часів історії Церкви. Вони, подібно до вас, були першим поколінням членів Церкви. …
Їхній спадок може бути вашим—бо ви теж є членами Церкви у першому поколінні. Будьте вірними, служіть своїм ближнім, благословляйте свою сім’ю і робіть вірний вибір. Ви є першим поколінням—обраним поколінням, щоб благословити минулі, теперішні й майбутні покоління.
Старійшина Пол Б. Пайпер, сімдесятник, “Перше покоління”, Ліягона, лист. 2006, с. 11, 13.
Ми всі потрібні
“Ми всі потрібні для завершення цієї роботи, розпочатої першими святими понад 175 років тому. Десятиліттями цю роботу продовжували вірні святі всіх поколінь. Нам потрібно вірити так, як вірили вони. Нам потрібно працювати так, як працювали вони. Нам потрібно служити так, як служили вони. І нам потрібно долати труднощі так, як долали вони. …
“… Господь не просить нас завантажити ручний візок. Він просить нас зміцнювати віру. Він не просить нас перетинати континент. Він просить нас перетнути вулицю, щоб відвідати сусідів. Він не просить нас віддавати все мирське майно для побудови храму. Він просить вділити від своїх засобів та часу, незважаючи на напружений ритм сучасного життя, щоб продовжувати будівництво храмів і потім регулярно відвідувати ті храми, що вже побудовані. Він не просить нас помирати мученицькою смертю. Він просить жити так, як це личить учню Христа.
Ми живемо у прекрасний час, брати і сестри, і ми здатні продовжувати багаті традиції відданого служіння, які були притаманні попереднім поколінням святих останніх днів”.
Старійшина М. Рассел Баллард з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “Істина Божа просуватиметься”, Ліягона, лист. 2008, с. 83, 84.
Фотоілюстрація Крейга Дімонда