Історія Товариства допомоги: Господнє бачення Своїх дочок
Як дочки Бога, що прагнуть вічного життя, ми можемо йти вперед з впевненістю, яка надихається прикладами тих, хто пройшов перед нами.
Коли нас покликали служити новим генеральним президентством Товариства допомоги, нам дали вивчати історію Товариства допомоги. Ми з молитвою взялися за це, бажаючи знати, чого за Господньою волею маємо навчитися і як діяти відповідно до отриманого знання. Завдяки вивченню нам відкрилася багата спадщина духовної сили і внеску жінок-святих останніх днів. Це був вражаючий запис про справи Господа з Його дочками і про Його сподівання стосовно них. Завдяки нашому вивченню та натхненню, що прийшло завдяки йому, ми дізналися про цілі Товариства допомоги. Ми дізналися, що у нашій підготовці до благословень вічного життя Господь хотів, щоб Його дочки збільшили віру та особисту праведність, зміцнювали сім’ї та домівки і шукали нужденних та допомагали їм. Сестри, читаючи з молитвою їхню історію сьогодні, так само як і ми, розширять розуміння, отримають відповіді й натхнення.
Ми сподіваємося, що, вивчаючи історію і роботу Товариства допомоги, ми побачимо, як наш Небесний Батько допомагав сестрам у минулому. Дізнаючись, як Він допомагав їм, ми здобудемо свідчення про те, що Він також буде допомагати і нам сьогодні. Ми дізнаємося: якщо—через Святого Духа—Бог міг направляти жінок більш як сто років тому назад, Він може робити те саме і для жінок у наші дні.
Сестра Елайза Р. Сноу, другий генеральний президент нашого Товариства допомоги, була сильним і відданим провідником у той ранній період історії Церкви. Вона розуміла, що Дух “задовольняє і виконує кожну потребу людського серця і заповнює всі пустоти”. У різні періоди свого життя вона боролася з поганим станом здоров’я та самотністю. Проте вона була зміцнена настільки, що могла отримувати особисті одкровення й діяти за ними. Для неї особисте одкровення і постійна присутність Духа були як те джерело. Вона сказала: “І чи це не наш привілей жити так, щоб це джерело постійно живило наші душі?”1
Подібні приклади в усій нашій історії допомагають нам пам’ятати, що здатність отримувати особисте одкровення і діяти за ним—це єдине найважливіше вміння, яке ми можемо здобути у цьому житті. З ним ми не зазнаємо невдачі; без нього ми не можемо бути успішними.
Історія Товариства допомоги сьогодні є важливою для сестер по всьому світу.
Наша історія відкриває довгий ряд сильних, праведних, вірних та відданих жінок. Цей спадок почався з Єви, і історія цих жінок належить кожній з нас і дає побачити наше майбутнє. Якщо ми збираємося додавати до цього спадку праведних, відданих жінок, нам це вдасться, бо ми будуємо на тому, що вони вже зробили. Завдяки нашому вивченню цієї історії ми дізналися про силу і великі здібності жінок з Церкви, які приходять через їхню віру в Господа Ісуса Христа і Його відновлену євангелію. Ця віра давала жінкам здатність робити правильний вибір і долати труднощі та негаразди. А це, у свою чергу. давало їм можливість зробити палкість своєї віри і силу своїх завітів прикладами, які вони показували у своєму житті. У кожній країні можна знайти спадок віри серед жінок, які допомагали встановлювати Церкву і зміцнювати домівки святих останніх днів.
Сільвія Е. Олред, перший радник у генеральному президентстві Товариства допомоги, розповідала про свою матір, Хільду Альваренгу, яка була покликана служити президентом Товариства допомоги у філії у Сальвадорі, коли вона стала наверненою у свої 30 років. Вона сказала президенту філії, що не має досвіду, непідготовлена і не відповідає вимогам для цього. Однак президент філії все одно її покликав. За час свого служіння вона набула навичок провідництва і розвинула нові дари, такі як: уміння навчати, виступати перед людьми, організовувати збори, заходи та здійснювати проекти служіння. Вона допомагала іншим у філії ставати будівничими царства2. Сьогодні, як і в нашому минулому, Небесний Батько очікує, що його дочки відіграватимуть провідну роль у кожному приході чи кожній філії. Сестри, такі як Хільда Альваренга, стають піонерами і є прикладом для майбутніх поколінь.
Історія може сьогодні допомогти жінкам, в житті яких багато труднощів.
Коли наше президентство подорожувало по світу, ми бували в сім’ях сестер. Ми бачили, з чим вони борються, і знаємо, які великі проблеми вони мають. Багато сестер відчувають себе знесиленими. Декому з них важко знайти час, щоб кожного дня молитися і вивчати Писання та робити те, що допомагатиме їм відчувати Духа у своєму житті. Ми живемо в час дедалі більших труднощів, коли ми оточені віруваннями та звичаями, які можуть стати на заваді у досягненні нашої вічної мети. Оскільки ми як жінки маємо величезний вплив на тих, хто навколо нас, ми повинні зробити все для нас можливе, щоб залишатися духовно сильними.
Історія нашого Товариства допомоги допомагає нам зосередитися на тому, що є важливим, і визначити пріоритети в тому, що ми робимо. Щодня нам дається нагода зробити вибір, який збільшуватиме нашу віру і зміцнюватиме наші сім’ї. Більше 60 років тому Белл С. Спаффорд, дев’ятий генеральний президент нашого Товариства допомоги, попросила сестер визначити цінність їхніх інтересів, оцінити те, в чому вони беруть участь, і спростити їхнє життя, роблячи те, що дає довготривалі результати, і тим самим звільнити себе від занять, які є менш важливими3. Її порада цінна й сьогодні. Вивчення нашої історії допомагає нам отримати необхідну для нас перспективу, аби зосередитися на суттєвому, що благословлятиме наше життя вічно.
Збільшення віри, зміцнення сімей та служіння іншим є такими ж важливими справами сьогодні, як і тоді, коли було організовано Товариство допомоги.
Наша історія навчає нас, що в житті праведних жінок міцна віра є рушійною і стабілізуючою силою. Віра в Спокуту Ісуса Христа не лише зцілює нас, але й дає можливість робити важкі справи і жити зразковим життям. Наша історія навчає нас, що милосердя, чиста любов Христова, яка ніколи не слабне, допомогла жінкам прекрасно витерпіти деякі дуже важкі випробування. Ми збільшуємо нашу віру й особисту праведність, коли приймаємо рішення узгодити свою волю з Божою волею. Коли ми робимо це, то відчуваємо мир. Коли ж ми її не узгоджуємо, то відчуваємо провину. Це Дух каже нам, що слід покаятися і знову підпорядкувати свою волю Божій. Покаяння—це принцип, яким ми керуємося щодня, щоб залишатися духовно сильними.
Ми дізналися з нашої історії, що міцні сім’ї не є випадковістю. Жити за Господнім планом з точністю, цілеспрямованістю і рішучістю—це усвідомлений, сповнений віри вибір у сучасному світі. Це сповнене віри, милосердне служіння заради того, щоб зміцнювати тих, хто навколо нас, і навчати всі сім’ї.
Наша історія багата зразками для наслідування сестер, які піклувалися про те, щоб “допомагати бідним” і “спасати душі”4. Емі Браун Лайман служила восьмим генеральним президентом Товариства допомоги під час Другої світової війни. Вона порадила сестрам зміцнювати їхню віру і триматися. Вона звернула їхню увагу на те, що треба зробити їхні домівки безпечним місцем і пріоритетом у їхньому житті5.
Вступаючи в Товариство допомоги, кожна сестра стає складовою великого всесвітнього сестринства, об’єднаного в учнівстві. Це стається, коли вона починає брати в ньому участь разом з іншими, хто рішуче дотримується своїх завітів і віддає все, що має, на побудову Господнього царства.
Наша історія допомагає нам зрозуміти наш нерозривний зв’язок зі священством.
Господь має важливу роботу для Своїх синів і Своїх дочок. Кворуми священства і Товариства допомоги виконують Господню роботу. Пророк Джозеф Сміт сказав: “Я організую жінок під проводом священства і за зразком священства”6.
Тепер, як і в минулому, президент Товариства допомоги діє під керівництвом єпископа або президента філії, який тримає ключі священства, щоб керувати приходом чи філією.
Барбара У. Уіндер, 11-й генеральний президент нашого Товариства допомоги, сказала: “Я так хочу, я так бажаю, щоб ми були об’єднані, єдині зі священством, служачи в царстві Бога і будуючи його тут сьогодні”7.
Крім усього, це не дрібниця—знати, що кожна сестра має доступ до всіх обрядів спасіння і може увійти в завіти, які дають їй виконати свою земну й вічну місію. Кожна сестра може мати постійне напарництво Святого Духа, Який направляє її, приносить їй втішення та підтверджує її праведні вчинки. Вона також має повний доступ до духовних дарів, які збільшують її здатність жити з упевненістю й відчувати захист. Наша історія навчає нас, як жінки в минулому користувалися цими благословеннями.
Знання нашої історії допомагає нам підготуватися до благословень вічного життя.
Ми дізналися, що в минулому сестри з Товариства допомоги мали важкі часи, але й сьогодні ми також воюємо з рішучим ворогом, який хоче зруйнувати нашу віру та сім’ї і залишити нас самотніми і страждаючими. Історія нашого Товариства допомоги дає нам контекст для всього, що ми робимо. Через пророка Джозефа Сміта Спаситель дав жінкам цього розподілу покликання допомагати у виконанні Його роботи.
З нашої історії ми дізналися, хто ми є і якою важливою є наша роль у плані Небесного Батька. Ми не можемо передати свої обов’язки нікому іншому. Оскільки Небесний Батько знає і любить нас, Він буде підтримувати нас, якщо ми будемо узгоджувати свою волю з Його. “Отже, якщо ви просуватиметеся вперед, бенкетуючи словом Христа, і витерпите до кінця, ось так каже Батько: Ви будете мати вічне життя” (2 Нефій 31:20).
Марія і Воскреслий Господь, художник Гаррі Андерсон; фотографія Busath Photography
Фотоілюстрації Метью Рійєра і Говарда Коллетта