Вірна своєму рішенню

Олена Огнєва-Андерсон, Юта, США

Коли мені виповнився 21 рік, я почала відчувати спонукання служити на місії. Я ніколи не планувала служити на місії, тож ці думки були для мене несподіванкою. Мої провідники священства заохочували мене молитися про місію, і я так і зробила.

Відповідь до мене прийшла дуже ясна: я знала, що Бог хотів, щоб я служила на місії. Спочатку я відчувала захват від того, що буду служити, але тепер, коли я збиралася відправлятися на місію, труднощів виникло більше, ніж я очікувала.

Мій начальник не розумів, чому я їду на 18 місяців, і не хотів дати мені час, щоб підготуватися до від’їзду. Він поставив переді мною альтернативу: “Працюй або не працюй. Це твій вибір”. Як не страшно було залишитися без роботи в останні тижні перед місією, я все ж вибрала піти з тієї роботи.

Заповнити медичну довідку також виявилося складно. Мій лікар на моїй батьківщині, в Росії, ніколи до цього в очі не бачив місіонерських медичних форм Церкви і відмовився їх підписувати.

Перешкоди на кшталт цих заставили мене задуматися, чи й справді я зробила правильний вибір. Кілька разів я наближалася до того, щоб змінити своє рішення. Але в такі часи сумнівів я згадувала відповідь, яку отримала на свою молитву, і була здатна дотриматися свого рішення—поїхати служити. Урешті-решт я знайшла вихід з цих та інших труднощів, що виникли.

Мене було покликано служити в Російську Санкт-Петербурзьку місію. Перші кілька місяців на місії були нелегкими. Але завдяки тому, що я навчилася усувати перешкоди, готуючись до служіння, я змогла вистояти у труднощах, які зустрічалися на моїй місії. Моя місія і труднощі, що виникли у період підготовки до неї, навчили мене, що з Господньою допомогою я можу подолати труднощі.