Спеціальний розділ, присвячений програмі “Обов’язок перед Богом”
Програма “Обов’язок пред Богом” з татом
Тобі потрібна допомога у виконанні програми “Обов’язок перед Богом”? Вона поруч з тобою—у тебе вдома.
Дізнавшись минулого року на духовному вечорі про нову брошуру Обов’язок перед Богом, Алекс Міллер, президент кворуму дияконів приходу Норт-Шор, Ванкуверський кіл, провінція Британська Колумбія, Канада, з нетерпінням взявся до виконання програми. Вони з батьком склали розклад, за яким мали зустрічатися кожної неділі, щоб разом працювати над якимось розділом з цієї брошури.
“Ми з татом щотижня сідаємо і проглядаємо якийсь розділ з цієї брошури,—каже Алекс.— Ми розпочинаємо з молитви, а потім вивчаємо матеріал розділу і читаємо Писання. Ми відповідаємо на запитання, уміщені в тому розділі, а потім записуємо, як можна застосувати те, що ми вивчили”. Часто Алекс розповідає мамі про те, над чим вони з татом працюють. “Я розмовляв з моєю мамою про причастя й значення причасних молитов і записав деякі думки про те, як я як диякон міг би допомогти зробити для неї причастя більш значущим”.
Уже лише через один тиждень таких зустрічей, де вони з татом вивчали “Обов’язок перед Богом”, Алекс помітив великі зміни у своєму житті. “Це допомогло мені дійсно почувати себе чудово,—каже він.— Сісти поруч з батьком не завжди було найпершим бажанням, яке Алекс відчував у неділю після обіду, “але як тільки ми починали разом навчатися й читати, мені ставало набагато радісніше і мені хотілося це робити краще”.
Алекс поставив собі нові цілі і, вивчаючи та навчаючись разом з батьком, він здобуває більше знання про євангелію. “В одному з розділів Обов’язку перед Богом був заклик вивчити п’ять тем з брошури Заради зміцнення молоді, а потім написати для кожної з них ціль, щоб ми могли краще їх застосовувати,—пояснює Алекс.— Я вибрав чесність. Тому однією з моїх цілей було казати батькам, коли я робив щось неправильно, а не затаювати це в собі”.
Ще однією темою, яку вибрав Алекс, була освіта. “Моєю метою в школі було цілий місяць поводити себе гарно у класі і виконувати всі завдання на уроках, щоб не дороблювати їх вдома. Усе в мене вийшло дуже добре, і тепер у мене є додатковий вільний час”.
Тепер Алекс заохочує всіх дияконів у своєму кворумі працювати над виконанням їхнього обов’язку перед Богом. Він також дає таку саму пораду й іншим молодим людям, які думають розкрити свої брошури і приступити до роботи: “Ви просто зробіть це,—каже він.— Якщо ви побачите, що самим вам це не під силу, зробіть, як я, і попросіть вашого тата працювати над програмою разом з вами”.
Фотографія Пола Ванденберге