Збільшення духовності зміцнює сім’ї

Вивчіть поданий матеріал і знайдіть спосіб обговорити його з сестрами, яких ви відвідуєте. Звертайтеся до запитань, які допоможуть вам зміцнити ваших сестер і перетворити Товариство допомоги на активну частину свого власного життя.

Віра • Сім’я • Допомога

Джулі Б. Бек, генеральний президент Товариства допомоги, сказала: “Моє свідчення про цінність дочок Бога надзвичайно зросло. … [Н]іколи ще не було такої великої потреби у міцній вірі та особистій праведності. Ще ніколи не було такої великої потреби у сильних сім’ях та домівках”.

Сестри можуть створити міцні домівки і сім’ї, коли діють відповідно до особистого одкровення. “Спроможність стати гідним особистого одкровення, отримати його і діяти згідно з ним—це єдина найважливіша навичка, яку можна здобути в цьому житті,—продовжувала сестра Бек.— Процес отримання Духа Господа починається з бажання мати цей Дух і передбачає певну міру гідності. Дотримання заповідей, покаяння і поновлення завітів, в які ми вступаємо під час хрищення, ведуть до благословення—завжди мати з нами Дух Господа. Коли жінка вступає в храмові завіти і дотримується їх, це також додає в її життя духовної сили та енергії. Велику кількість відповідей на складні запитання можна знайти, читаючи Писання, оскільки Писання допомагають отримати одкровення. … Щоденна молитва також важлива для того, щоб Дух Господа був з нами”¹.

Коли ми допомагаємо членам своєї сім’ї зрозуміти вічний план Небесного Батька, ми також допомагаємо їм зміцнюватися духовно. “Що ми можемо робити, аби краще підготувати своїх дітей до виконання їхніх вічних ролей?—запитував старійшина М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.— “Мабуть, найбільш повна відповідь є такою: навчайте їх жити за принципами євангелії”. Це навчання відбувається через щоденну молитву, вивчення Писань, спільне прийняття їжі, а також щотижневий домашній сімейний вечір та щотижневе відвідування церкви. Старійшина Баллард пояснює: “Ми готуємося до вічного життя щодня, прямо зараз. Якщо ми не готуємося до вічного життя, то готуємося до чогось меншого, ймовірно, набагато меншого”².

З Писань:

Приповісті 22:6; 1 Івана 3:22; Учення і Завіти 11:13–14; 19:38; 68:25

З нашої історії

Пророк Джозеф Сміт у квітні 1842 року навчав сестер на зборах Товариства допомоги, що вони мають урочистий обов’язок прагнути особистого спасіння. Він сказав: “Після [мого] навчання ви будете відповідати за ваші власні гріхи; це честь, якої бажає кожен—ходити так перед нашим Небесним Батьком, щоб спастися. Ми всі відповідаємо перед Богом за те, як покращували світло й мудрість, дані нам Господом, аби ми могли спастися”³. Він навчав їх бути праведними людьми, стати святим народом і підготуватися до храмових обрядів та завітів.

Фотоілюстрація Уелдена С. Андерсена.