У що ми віримо

Обряд запечатування поєднує сім’ї навічно

Живучи на землі, владою священства ми можемо укладати священні завіти (обіцяння) з Богом у святому храмі. Один з цих завітів—це можливість чоловіка і дружини запечататися (укласти шлюб навічно) і запечатати до себе своїх дітей. Це означає, що за умови дотримання своїх завітів з Господом та одне з одним смерть не може розлучити нас назавжди. Цей обряд запечатування є важливою частиною плану нашого Небесного Батька, завдяки якому ми зможемо жити з Ним вічно. (Див. УЗ 128:9–10; 132:19).

Після того як ми уклали храмовий завіт для себе, ми можемо досліджувати сімейну історію та виконувати храмові обряди для наших померлих родичів. Завдяки цьому храмові обряди стануть доступними і їм (див. УЗ 138:29–37).

Про владу священства запечатувати сім’ї пророкувалося як у давнину (див. Maлахія 4:5–6), так і в наш час (див. УЗ 2). В обох пророцтвах сказано, що пророк Ілля “посадить у серця дітей обіцяння, дані батькам, і серця дітей повернуться до їхніх батьків” (УЗ 2:2).

Обіцяне повернення Іллі здійснилося 3 квітня 1836 року в тоді недавно збудованому Кертлендському храмі в шт. Огайо, США, коли Ілля, серед інших, явився і передав свої ключі пророкові Джозефу Сміту (див. УЗ 110:13–15).

Зараз в усьому світі є 134 діючі храми, де гідні святі останніх днів можуть укладати завіти з Богом і запечатуватися сім’ями навічно. Вони можуть повертатися і служити повірниками для своїх померлих предків, таким чином виконуючи пророцтво про те, що серця дітей повернуться до батьків.

Ми повинні укласти певні завіти й пройти певні обряди, щоб повернутися і жити з нашим Небесним Батьком:

1. Нас христять і конфірмують (див. Maтвій 3:16–17; Іван 3:5; 2 Нефій 31:5–18).

2. Чоловіки отримують Ааронове священство, а потім Мелхиседекове священство (див. УЗ 128:11).

3. У храмі ми укладаємо додаткові завіти, які є складовою ендаументу.

4. Чоловіки і дружини запечатуються (укладають шлюб) у храмі на час і на всю вічність.

5. Діти, які народжуються у запечатаного подружжя, народжуються “у завіті”. Діти, не народжені в завіті, можуть бути запечатані до своїх батьків.

6. Після цього ми готуємо імена предків для храмової роботи і виконуємо для них у храмі необхідні обряди (див. 1 Коринтянам 15:29; УЗ 128:15–16, 24).

Щоб знайти більш докладну інформацію, див. Основи євангелії (2009), сс. 211–214; Стійкі у вірі (2004), cc. 50–51, 132–135, 193–196; і “Бути гідними, щоб увійти до храму”, Ліягона, серп. 2010, сс. 12–13.

“І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі” (Матвій 16:19).

Фотоілюстрації Лорені Фочетто, Джона Люка, Крейга Дімонда, Метью Рійєра і Девіда Стокера; фотографія храму в Ресіфе, Бразилія, зроблена Лорені Фочетто