Моє серце палало
Клаудіа Уільямс, шт. Флорида, США
Я виросла, відвідуючи недільну школу при церкві, яка знаходилася поруч з моїм домом у Мічигані, США, де я жила в дитинстві. У мене була прекрасна вчителька, завдяки якій я навчилася любити Ісуса Христа.
Кожного тижня вона роздавала малюнки, на яких були зображені події земного служіння Спасителя, включаючи принципи, яких Він навчав, і чудеса, які Він здійснив. Щотижня я наклеювала ці малюнки в альбом і перечитувала ці історії в Біблії. Коли я підросла, то продовжувала вивчати книги євангелій у Новому Завіті.
Через якийсь час влітку 1968 року місіонери Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів прийшли до будинку однієї з моїх родичок. Вона відхилила запрошення старійшин дізнатися про Церкву, але відправила їх у мій дім.
Під час нашої першої зустрічі місіонери навчали мене, що відбулося відступлення від Церкви, яку встановив Ісус Христос (див. 2 Солунянам 2:3). Те, чого вони навчали, збігалося з тим, що я дізналася під час особистого вивчення, тож коли вони запитали мене, чи можуть знову прийти, я погодилася.
Під час їхнього наступного візиту, у мене був список запитань. Чи христяться святі останніх днів зануренням у воду? Чи вірять вони у владу священства? Чи вірять вони у зцілення хворих? Їхні відповіді підтвердили те, що я вивчала в Новому Завіті. Наприкінці зустрічі вони залишили мені книгу, яка, за їхніми словами, свідчила про Ісуса Христа.
Я поклала книгу на телевізор і пішла спати. Але посеред ночі мене збудило сильне відчуття, яке, як я потім усвідомила, було від Святого Духа. Я відчула спонукання почати читання, тож я читала протягом півтори години перед тим, як повернутися в ліжко. Зовсім скоро я прокинулася знову з тим самим відчуттям, тому я почитала ще трохи.
Те ж саме повторювалося протягом наступних двох ночей. Мені подобалося те, про що я читала, і я усвідомила, що Книга Мормона свідчить про Ісуса Христа.
Я вирішила попросити Бога про провід. Вперше з того часу, коли я була маленькою дівчинкою, я стала навколішки в молитві. Я попросила Небесного Батька допомогти мені дізнатися, що робити з тим вогнем, який палав у моєму серці. Коли я закінчила молитву, то відчула спонукання перечитати розповідь про навернення ламанійців з 3 Нефій 9. Я прочитала про те, що їх “було хрищено вогнем і Святим Духом, і вони не знали цього” (вірш 20).
Фраза “вони не знали цього” була звернена до мене. І тоді спала така думка: “Церква Ісуса Христа справді є на землі!” Я з нетерпінням чекала можливості поговорити з місіонерами про те, що я прочитала і що я тепер знаю. Але коли вони відреагували на мої запитання запрошенням охриститися, я сказала їм, що не можу. Мій чоловік цього не зрозуміє.
Однак продовжуючи розмірковувати над цим віршем, я зрозуміла, що в ньому містився чіткий заклик для мене принести в жертву “скрушене серце і упокорений дух”. Я молилася і просила мого Батька на Небесах допомогти мені, що Він і зробив. Після того як мій чоловік прослухав місіонерські бесіди, він дав свою згоду на моє хрищення.
Як же я вдячна люблячому Небесному Батькові за той дорогоцінний і важливий духовний досвід, пов’язаний з читанням Книги Мормона, який я набула ще молодою матір’ю. Він привів мене до відновленої євангелії Ісуса Христа. Завдяки цьому вплив Святого Духа, який я відчувала в ті ночі 1968 року, є зараз постійним даром, і він скеровував мене протягом мого понад 40-річного членства в Церкві.