Книга Мормона говорила до мене
Джина Бейрд, шт. Юта, США
Коли нашій найменшій дитині Аманді було два роки, їй поставили діагноз: лейкемія. Ступінь була важкою, і після хіміотерапії її рак не перейшов у стадію ремісії. Отже їй потрібно було робити пересадку кісткового мозку.
З вересня до першої половини січня мій чоловік і двоє синів були вдома в Юті, а я з Амандою—в іншому штаті. Ми пропустили сімейне святкування Різдва і повернулися додому по закінченню післяопераційного періоду.
Під час нашого першого після повернення додому контрольного візиту до лікарні лікарі знову знайшли в крові Аманди лейкемічні клітини. Пересадка була невдалою. Почувши ці новини, я була приголомшена. Наша сім’я зазнала стільки переживань, доклала стільки зусиль, пройшла крізь роз’єднання та важкі часи. І ось ми все одно втрачаємо нашу доньку.
Того дня після полудня я повернулася додому до двох моїх синів. Поки ми чекали, коли мій чоловік прийде з роботи, ми взяли наші примірники Книги Мормона і почали читати. Це був 2 Нефій 9. Під час читання я відчула, як наступні слова промовляють до мене:
“Я кажу вам це, щоб ви могли радіти, і підняти ваші голови назавжди завдяки благословенням, якими Господь Бог обдарує ваших дітей.
Бо я знаю, що ви шукали багато, багато з вас, щоб знати про те, що прийде; отже я знаю, що ви знаєте, що наша плоть повинна змарніти і померти; проте в наших тілах ми побачимо Бога. …
Бо через те що смерть зійшла на всіх людей, для того, щоб виконати милосердний план великого Творця, повинна бути і сила воскресіння. …
О яка велика благодать нашого Бога, Який готує шлях для нашого порятунку від влади цієї жахливої потвори; так, тієї потвори, смерті. …
І Він приходить у світ, щоб спасти всіх людей, якщо вони прислухаються до Його голосу; бо знайте, Він терпить біль усіх людей, так, біль кожної живої істоти, і чоловіків, і жінок, і дітей, які належать до сім’ї Адама.
А терпить Він усе це, щоб воскресіння могло прийти до всіх людей, щоб усі могли стати перед Ним у день великого суду” (2 Нефій 9:3–4, 6, 10, 21–22).
Коли я прочитала ці слова, Святий Дух наповнив кімнату. Я відчула, що мій Небесний Батько знає про новини, які я отримала того дня. Я відчула, що слова пророка Якова, написані більше 2000 років тому, були написані для мене, щоб я отримала їх у той день, і що це Сам Спаситель дав їх мені. Він знав про біль і смуток, який я відчувала, почувши, що наша донька помре. І Він був поруч, втішаючи нашу сім’ю Своїм обіцянням, що Він підготував шлях і одного дня завдяки силі Воскресіння “в наших тілах ми побачимо Бога”.
Аманда прожила ще майже рік, але я ніколи не забувала того дня, коли слова Книги Мормона говорили до мене в час потреби і Господь дав мені надію, втіху і розуміння Його плану.