Надихаючий вірш з Писань

Ханна М., Філіппіни

Кожного разу, коли моя мати хоче навести нам надихаючий уривок з Писань, вона цитує Алма 37:37. Вона так часто його згадує, що коли починає його читати, ми промовляємо його з нею, оскільки вже завчили напам’ять.

Я часто гадала, чому вона постійно наводить нам цей вірш. Так, ми вже знаємо, що повинні молитися і бути вдячними у своєму повсякденному житті. Але що найбільше зворушило моє серце—це коли я нарешті зрозуміла, що моя мама просто хоче, щоб ми ніколи не забували, що наш Небесний Батько та Ісус Христос завжди дивляться на нас.

Кожного разу, коли я проходжу через випробування і негаразди, я не забуваю читати цей вірш. Я завжди пам’ятаю, як люблять мене Небесний Батько та Ісус Христос. Мені потрібно бути вдячною за всі мої благословення. Я завжди буду пам’ятати, як моя мама вплинула на моє розуміння молитви і почуття вдячності навіть під час випробувань.