2012
Відповідь на різдвяну молитву
Грудень 2012 р.


Відповідь на різдвяну молитву

“Господь згадає молитви праведних, які підносилися Йому за них” (Mормон 5:21).

Пеггі прокинулася Різдвяного ранку. Їй дуже хотілося отримати цікаву нову іграшку і скуштувати Різдвяних пригощень. Однак, подивившись навкруги, вона зрозуміла, що цього року все буде інакше. Попри те, що її тато тяжко працював, грошей у сім’ї не вистачало.

Ніщо не передвіщало Різдвяного пригощення. Кошики для овочей були порожні, а в холодильнику не було їжі.

Пеггі і її брат Малкольм підійшли до дверей спальні своїх батьків і побачили, що вони стоять навколішках біля свого ліжка. Вони тихенько слухали, як мама й батько молилися, щоб Небесний Батько допоміг їхній сім’ї мати їжу.

“Знаєш,—сказала Пеггі Малкольму,— ходімо на двір”.

Пеггі і Малкольм вийшли на двір, щоб нарвати папороті, яка росла біля саду. Можливо цього року у них не буде іграшок, але вони все ще могли створити у своєму домі відчуття Різдва.

Їм стало веселіше, коли вони прикрасили свій будинок зеленою папороттю, але їжі у них ще так і не було.

“Господь допоможе нам,—сказала мама.— А зараз давайте накриємо стіл”.

Поки мама викладала виделки й ложки, батько виставляв на стіл тарілки.

Діти збентежено дивилися одне на одного. Стіл був готовий, але на ньому все ще не було їжі. Минув сніданок і наближався час обіду. Пеггі почала відчувати спазми голоду. Їй хотілося знати, як її сім’я здобуде їжу.

Годинник відміряв 12:00, 12:30 і 12:45. Нічого не відбувалося. І тоді Пеггі почула стук у двері.

Вона побігла відкрити двері і на превелике диво побачила на ґанку сім’ю Кірк. У руках вони тримали шинку, хліб, курку, салати та солодощі. Пеггі не могла повірити своїм очам.

“Щойно ми сіли за наш різдвяний стіл, як подумали про вас,—сказав брат Кірк.— Сподіваємося, що ця їжа вам знадобиться”.

Батько потиснув руку брата Кірка, а мама почала виставляти їжу на кухонний стіл. Пеггі все ще не могла прийти до тями. Широкими очима вона дивилася на маму й батька, але, здавалося, що вони знали, що так буде.

Пеггі знала, що відчуття, яке прийшло до неї зранку, було вірним. Це Різдво було іншим. У це Різдво вона зрозуміла, що Небесний Батько чує молитви і відповідає на них. І це був найкращий дар, який вона могла отримати.

Ілюстрації Бреда Тіра

Роздрукувати