Рядок за рядком
1 Коринтянам 15:20–22
У цих віршах апостол Павло проголошує, що Христове воскресіння означає те, що всі знову воскреснуть.
Він живий, художник Саймон Дьюї
20 Та нині Христос воскрес із мертвих,—первісток серед покійних.
21 Смерть-бо через людину, і через Людину воскресіння мертвих.
22 Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть.
Нині Христос воскрес із мертвих
“Жодні слова для християн не мають більшого значення за ті, що промовив ангел, звертаючись до Марії Магдалини, яка була в сльозах, та до іншої Марії, коли вони підійшли до гробниці, щоб подбати про тіло їхнього Господа: “Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес!” (Лука 24:5–6).
Це проголошення стало спасінням для всіх, хто жив і помер, хто живе й колись помре, і для тих, хто ще народиться, але потім помре.
Завдяки перемозі Христа над могилою, всі ми воскреснемо. Це і є викупленням душі”.
Президент Томас С. Монсон, “Нема Його тут, бо воскрес!”, Ліягона, квіт. 2011 р., с. 4.
Первісток серед покійних
Первістки—плоди фруктів, овочів і зерно, які визрівають найпершими з врожаю.
За законом Мойсея первістки приносилися Господу як свята жертва, щоб виявити вдячність і відданість. Оскільки первістки вказують на те, що врожай почав визрівати і ще з’явиться багато інших плодів, апостол Павло каже, що Ісус Христос був першим серед померлих (“серед покійних”), Хто воскрес, і що багато людей ще воскреснуть.
Як в Адамі вмирають усі
Оскільки Адам і Єва пали, все людство має витерпіти фізичну смерть (див. 2 Нефій 9:6; Мойсей 6:48).
В Христі всі оживуть
“Мене цікавить, чи достатньо ми цінуємо надзвичайно важливу значущість нашої переконаності стосовно буквального, всезагального воскресіння? Обіцяння безсмертя є фундаментальним для нашої віри. …
“Під час нашої вічної подорожі воскресіння є важливою віхою, яка визначає кінець смертного життя і початок безсмертя. … Із сучасних одкровень ми також знаємо, що, якщо наші дух і тіло не з’єднаються у воскресінні, ми не зможемо отримати “повноту радості” (УЗ 93:33–34)”.
Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “Воскресіння”, Ліягона, лип. 2000, cc. 17–18.