Служіння в Церкві
Відчувати Його любов завдяки служінню
До Різдва залишалося два тижні, і мене охопило знайоме напруження передсвяткової пори. Необхідно було купити подарунки, прикрасити ялинку і послати подарунки.
Уже кілька місяців я була перевантажена щоденними турботами, які є у матері п’ятьох малих дітей. Я вже відчувала, що механічно ходжу до церкви, утихомирюючи своїх малят на лаві. Мені так не вистачало сильних проявів Духа і появи духовних подій у своєму житті.
Приблизно у цей час моя сестра придбала новий будинок у сусідньому штаті й хотіла облаштуватися в ньому до Різдва. Це означає багато роботи для будь-якої сім’ї, а для неї це було ще важче. Моя сестра була на восьмому місяці вагітності, у неї було двоє малих дітей, і вона доглядала за своїм чоловіком, у якого були паралізовані руки й ноги.
Розуміючи, як їй буде нелегко, я подзвонила, щоб дізнатися як ідуть справи. Вона була оптимістично налаштована щодо переїзду і сподівалася, що члени її нового приходу нададуть допомогу. Після нашої розмови я, побажавши їй успіху, повісила слухавку і подумала, як можу допомогти, находячись від неї за 650 км.
Того вечора мене не залишала думка, що мені треба поїхати до неї і допомогти. Але поглянувши на свій розклад, я відкинула ту думку й пішла спати.
Наступного ранку я прокинулася з тим самим відчуттям. Цього разу воно було таким сильним, що я не могла на нього не зважати. Я зателефонувала чоловіку й сказала: “Мені потрібно допомогти сестрі”. Без вагань він відповів: “Я думав про те ж саме”.
Я зателефонувала сестрі, розповіла про свої плани і замовила квиток на вечірній рейс. Я швидко спакувала валізу, поцілувала на прощання своїх дітей і поїхала в аеропорт.
Наступні три дні я розпаковувала коробки, обладнувала кімнати і допомагала прикрашати Різдвяну ялинку. Коли більшість коробок були розпаковані, я сіла біля сестри та її сім’ї, милуючись гарною ялинкою. Моя п’ятирічна племінниця, радіючи від того, що її сім’я готова до Різдва, вигукнула: “Це буде чудове Різдво!”
Коли я летіла додому, то знала, що вділяючи від себе цій чудовій сім’ї, я відчувала Духа, якого так прагнула відчути. Це сталося завдяки тому, що я служила іншим.
Легко говорити про служіння о Різдвяній порі, якщо це співпадає з вашим розкладом і не коштує багато або не змушує залишати зону комфорту. Але щоб відчути справжній дух Різдва, нам потрібно зробити трохи більше. Це допомагає нам усвідомити, яку любов Спаситель відчуває до кожного з нас.
Фотоілюстрація Уелдена С. Андерсена