2012
Традиція світла і свідчення
Грудень 2012 р.


Традиція світла і свідчення

З виступу на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга–Айдахо, що відбувся 24 січня 2012 року. Прочитати весь виступ англійською мовою ви зможете на сайті web.byui.edu/devotionalsandspeeches.

Старійшина Л. Том Перрі

Робіть усе можливе, щоб створити таку атмосферу, в якій ваша сім’я з нетерпінням чекатиме на особливі дати впродовж року, коли традиції об’єднують вас у величний вічний сімейний союз.

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є дійсно всесвітньою Церквою. Однак важливо усвідомити, що Церква ніколи б не стала такою, якою вона є сьогодні, без народження великої країни—Сполучених Штатів Америки. Господь підготував нову землю, яка приваблювала тих людей з усього світу, які шукали волі та релігійної свободи. Ця нова земля була благословлена сильними лідерами, які відчували відповідальність встановити уряд, що давав би можливість людям поклонятися Богові так, як їм каже їхня совість.

Батьки-засновники Сполучених Штатів були впевнені, що релігійні вірування є фундаментальними для заснування сильного уряду. Однак багато людей у світі забули про основоположну важливість релігійних вірувань у формуванні урядом політики, законів і правил. Наприклад, багато американців не розуміють, що засновники були впевнені: релігія у наш час відіграватиме таке ж велике значення, як і в їхню добу. Засновники не вважали релігію і мораль лише інтелектуальними вправами. Вони невпинно наголошували, що це невід’ємна складова хорошого уряду і щастя для всіх людей.

Таку позицію у своєму “Прощальному зверненні” проголосив перший президент Сполучених Штатів Джордж Вашингтон. Він сказав:

“З усіх настроїв і тенденцій, що ведуть до успіху в політиці, релігія і мораль є незамінними. … Давайте обережно підходити до припущення, що моральність може підтримуватися без релігії. … Здоровий глузд і досвід не дають підстав сподіватися, що моральність нації буде зростати, якщо зникнуть релігійні принципи.

Абсолютно вірним є те, що чеснотність, тобто моральність, є необхідною для започаткування народного уряду”1.

Сполучені Штати є обіцяною землею, про яку було передречено у Книзі Мормона—місцем, де божественний провід скеровував натхненних чоловіків створити умови, необхідні для Відновлення євангелії Ісуса Христа. То було народженням Сполучених Штатів Америки, яке стало початком кінця Великого відступництва, коли земля перебувала в мороці через відсутність пророків і даного через одкровення світла. Не є простим збігом обставин те, що чудовий ранок Першого видіння настав лише через кілька десятиліть після заснування Сполучених Штатів.

Перше видіння дало поштовх потоку даної через одкровення істини. Було відновлено знання про природу Божества. Нові перекладені Писання стали другим свідченням про Ісуса Христа. Відновлення священства знову обдарувало людство силою і повноваженням діяти від імені Бога у виконанні обрядів священства та у повторному заснуванні Церкви Ісуса Христа на землі. Ми маємо благословення бути членами відновленої Церкви.

План духовної безпеки

Одним із благословень відновленої Церкви є сучасні пророки. Президент Гарольд Б. Лі (1899–1973) мав надзвичайно чітке розуміння пріоритетів. Він навчав: “Більшість того, що ми робимо організаційно [у Церкві]…—є зведенням риштування у наших намаганнях збудувати особистість, і ми не маємо права на помилку, зводячи це риштування для душ”2.

Президент Лі не применшував ролі Церкви у спасінні чоловіків, жінок і сімей. Натомість, він з великою силою навчав, що серцевиною євангелії Ісуса Христа є окремі люди, сім’ї та домівки, зміцнення яких і є метою діяльності Церкви3. Отже, Церква є риштуванням, за допомогою якого ми розбудовуємо вічні сім’ї.

Я належу до гілки сімейного дерева родини Вінг. Члени сім’ї Вінг все ще володіють найстарішим будинком, зведеним у Новій Англії, який завжди належав цій сім’ї. Його називають Старий фортечний будинок. У ньому жили Стівен Вінг і його сім’я після того, як вони прибули до Америки десь у 1635 році.

Центральна частина будинку була зведена для захисту. Ширина її стін—60 см. Вони зроблені з тесаних дубових колод, вкопаних у землю, утворюючи таким чином типову для Нової Англії конструкцію гарнізону. У ньому є 2 окремі стіни. Проміжок між стінами був заповнений піщаником, щоб захищати від стріл та пуль. Форт був центром дому. У міру зростання сім’ї дім добудовувався з боків навколо початкового форту. Однак форт і надалі виконував захисну функцію, був гаванню безпеки.

Мабуть, кожен з нас має подумати над зведенням будівель нашої духовної безпеки, де не буде впливу світу. У цих будівлях ми можемо захищати і навчати членів сім’ї того, як протистояти викликам світу, що завжди загрожують основним євангельським цінностям. Я хочу бути оптимістом, тож я продовжую сподіватися на позитивні зміни у світі. Але я також реаліст, тож у мене є резервний план на той випадок, якщо позитивні зміни не настануть. Мій резервний план духовної безпеки має брати до уваги все—як хороше, так і погане—що доходить до нас з різних джерел. Куди я звертаюся, щоб дізнатися, як скласти такий резервний план духовної безпеки для своєї сім’ї? Я звертаюся до Церкви—до риштувань, за допомогою яких я будую вічну сім’ю.

Є дві основні причини, які пояснюють мою вдячність за метафору Президента Лі, де Церква порівнюється з риштуваннями для нашої вічної сім’ї. По-перше, це допомагає мені зрозуміти, чим є Церква. По-друге, і це не менш важливо, я розумію, чим Церква не є.

Роль Церкви як риштувань найкраще описує вислів пророка Джозефа Сміта, в якому він пояснює свою роль провідника Церкви. Він сказав: “Я навчаю їх правильних принципів, а вони керують собою”4. Вічні принципи—це риштування, яке забезпечує Церква. Ці вічні принципи містяться в ученнях царства Божого і відображені у Його вічному плані щастя. Ми, члени Церкви, зустрічаємося, щоб навчати і навчатися одне від одного принципам праведності і щоб отримати спасительні обряди, аби у процесі побудови вічних сімей риштування було міцним і стійким.

Візьміть до уваги, що Церква не повинна виконувати роботу батьків. Натомість, вона скеровує роботу батьків. Церква пропонує вічну модель. Як будівельники вічних сімей ми отримуємо запевнення, що, будуючи відповідно до цієї вічної моделі, ми, відповідно до своїх зусиль, досягнемо безпеки і захисту, яких прагнемо для тих, кого любимо найбільше.

Наше завдання полягає в тому, щоб користуватися Цервою як риштуваннями для побудови сім’ї, яка буде настільки духовно міцною, як Старий фортечний будинок, чи навіть міцнішою. Як цього досягти?

Важливість традицій

Я впевнений, що сімейні традиції подібні до тесаних дубових колод, вкопаних у землю для будівництва Старого фортечного дому. Вшанування сімейних традицій—свят, днів народжень, недільних традицій, сімейних обідів—та запровадження нових—ось що має стати пріоритетом на все життя. Шануйте їх, записуйте й робіть усе можливе, щоб дотримуватися їх. Дослідження показують, що причина, з якої молоді люди приєднуються до банд, пояснюється традицією і ритуалом належати до чогось більшого, ніж ти сам. Ось цим і має бути сім’я. Робіть усе можливе, щоб створити таку атмосферу, в якій ваша сім’я з нетерпінням чекатиме на особливі дати впродовж року, коли традиції об’єднують вас у величний вічний сімейний союз.

Зрозумійте, що це рішення важко назвати легким чи простим. Так само як Рим не було збудовано за день, так і сімейні традиції миттєво не запроваджуються. Сімейні традиції можуть бути міцною і тривалою основою, але є багато всього, що потрібно на ній побудувати. Мабуть, сімейні традиції діють лише тоді, коли в них бере участь кожен член сім’ї і коли всі докладають зусилля, щоб розвинути їх. Це означає, що членам сім’ї необхідно проводити разом час і вчитися разом працювати. Коли йдеться про сім’ю, то немає такого поняття, як якість часу без певної кількості часу.

Коли ви, наприклад, розглядаєте різні можливості працевлаштування, подумайте, скільки часу ця робота вимагатиме від вас кожного дня. Чи доведеться вам присвячувати роботі 14 годин на день і повертатися додому лише тоді, коли діти вже будуть спати? Я не хочу сказати, що вам слід відмовлятися від такої роботи, але якщо ви її виберете, то повинні бути винахідливими в тому, як утримувати зв’язок із сім’єю. Риштування Церкви допоможуть вам не забувати про ваші вічні пріоритети.

Своєю професією я обрав бізнес у сфері роздрібної торгівлі. Наші магазини працювали шість днів на тиждень з 10 ранку до 10 вечора. Мій звичний робочий день тривав щонайменше 10 годин, а іноді від 12 до 15. Мені доводилося ретельно планувати, щоб проводити час з дітьми, і я переконаний, що, дивлячись на Церкву, як на риштування, я не забував про свої вічні пріоритети.

Наприклад, я залучав усіх своїй дітей підробляти в наших магазинах. Моя найстарша дочка завжди приходила, щоб оновити дані щодо обсягу продажів, аби мої звіти були актуальними і я міг порівнювати результати поточного року з попереднім. Влітку мій син виконував оплачувану роботу в бухгалтерії. Я навчив свою наймолодшу дочку працювати з касовим апаратом, щоб вона могла підробляти касиром. Це дало нам можливість бачитися упродовж дня, кілька днів на тиждень обідати разом і проводити дорогоцінний час тет-а-тет. Найкращий час, який ми проводили разом, це дорога до роботи і з роботи.

Риштування для нашого професійного життя

Я також впевнений у тому, що Церква може забезпечити риштування для нашого професійного життя. Як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів ми представляємо Спасителя і Його Церкву. Для нас недостатньо бути такими ж хорошими як представники інших церков. Президент Джордж Альберт Сміт (1870–1951) виклав цей урок такою історією:

“Минулого року я мав привілей зустрічатися й говорити про євангелію з кількома чоловіками, які живуть у цій громаді [Солт-Лейк-Сіті] і не є членами нашої Церкви. Один з них живе тут вже майже двадцять років; це чоловік, чиє життя є бездоганним, він чудовий громадянин, успішний бізнесмен, він з тих, хто чудово ставиться до наших людей. Він сказав мені, що … прийшов до висновку, що ми так само хороші люди, як і наші сусіди, які є членами інших церков; він не міг побачити в нас ніякої відмінності.

Я хочу сказати вам, мої брати і сестри: як на мене, це не комплімент. Якщо євангелія Ісуса Христа не робить мене кращою людиною, тоді я не розвиваюся так, як повинен би розвиватися, і якщо наші сусіди, які не належать до цієї Церкви, можуть жити серед нас з року в рік і не бачити жодного доказу тієї користі, що приходить в наше життя від виконання заповідей Бога, тоді існує потреба змін в Ізраїлі”5.

Член Церкви, гідний храмової рекомендації, завжди повинен виділятися, якою б не була його професійна діяльність. Наважтеся відрізнятися від інших! Ніколи не бійтеся, що образите інших, якщо житимете за церковними нормами. Я обіцяю вам, що живучи відповідно до норм, зазначених у храмовій рекомендації, ви матимете благословення, а не збитки, в якій би ситуації ви не опинилися.

Відбивати світло Христа

Кожного дня, коли я читаю і дивлюся новини, мене вражає те, які труднощі ми створюємо для себе самі. Час і умови змінюються і стають складнішими, і виникає враження, що все менше і менше людей здатні узяти на себе обов’язки, які вестимуть до позитивних змін. Я звертаюся із закликом до вас, провідники і майбутні провідники, усвідомити, що світ швидко змінюється. Є невідкладна потреба в провідниках, здібних і достатньо сміливих, які візьмуться за вирішення величезних завдань, що постають перед нами кожного дня.

Здається, що моральна основа юдейсько-християнської традиції руйнується як у Сполучених Штатах, так і в інших країнах. Ця традиція основувалася на справедливості, співчутті й повазі людської гідності. Вона основувалася не на законах і правилах, а на Світлі Христа, що є в кожному хорошому й порядному громадянинові.

Кількість людей, які дотримуються цих вірувань, зменшується, але ми з вами залишаємося вірними. Ми уклали завіт зі Спасителем, що будемо представляти Його. Представляючи Ісуса Христа і відображаючи Світло Христа у своєму житті, ми можемо допомагати багатьом нашим братам і сестрам пам’ятати їхні юдейсько-християнські традиції та спадок.

Ми повинні бути сміливими у своїх заявах і свідченні про божественність Ісуса Христа. Ми хочемо, аби інші знали, у що ми віримо: Він є головною постаттю всієї людської історії. Його життя і вчення лежать в основі Біблії та інших книг, які для нас є Святим Письмом. Старий Завіт готував сцену для земного служіння Христа. Новий Завіт описує Його земне служіння. Книга Мормона дає нам друге свідчення про його земне служіння. Він прийшов на землю, щоб проголосити, що Його євангелія є фундаментом для всіх людей, щоб усі Божі діти могли дізнатися про Нього і Його вчення. Після цього Він віддав Своє життя, щоб бути нашим Спасителем і Викупителем. Лише через Ісуса Христа Спасіння можливе. Ось чому ми віримо, що Він є центральною фігурою в усій історії людства. Наша вічна доля завжди знаходиться в Його руках. Як славетно вірити в Нього і прийняти Його нашим Спасителем, нашим Господом і нашим Учителем.

Пам’ятайте все, що Церква зробила, робить і може зробити для вас і вашої сім’ї. І пам’ятайте, що це не просто ще одна церква. Це відновлена Церква Ісуса Христа.

Посилання

  1. Washington’s Farewell Address, ed. Thomas Arkle Clark (1908), 14.

  2. Учення Президентів Церкви: Гарольд Б. Лі (2001), с. 148.

  3. Див. Учення: Гарольд Б. Лі, сс. 148–149.

  4. Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 286.

  5. Учення Президентів Церкви: Джордж Альберт Сміт (2011), сс. 7–8.

Фотоілюстрація Джона Люка © IRI

Ілюстровано Деном Берром

Господь Ісус Христос, художник Дел Парсон, © 1983 IRI; фотоілюстрація © IRI