2014
Сара все йшла і йшла
Липень 2014


Для молодших дітей

Сара все йшла і йшла

Автор живе в штаті Юта, США.

Сара стрибала й підскакувала. Вона готувалася до походу навколо Срібного озера зі своєю сім’єю. Її брат Джош побіг вперед.

Невдовзі сонце почало припікати Сарині руки. А ноги почали стомлюватися.

“Не хвилюйся,—сказала мама.— Ми вже майже повертаємося до нашого автомобіля”.

Міст закрито

Тоді Сара побачила велику помаранчеву мотузку, яка перегороджувала шлях. “Міст поламаний,—сказав тато.— Нам доведеться йти назад навколо озера”.

“Але я така стомлена!”— сказала Сара. Джош сів на землю і насупився.

“Ви пам’ятаєте історію про піонерів?”— запитала мама.

Сара кивнула головою. Їй подобалися піонери.

“Їм довелося пройти дуже довгий шлях,—сказала мама.— Іноді було дуже спекотно, а іноді—надзвичайно холодно. Але вони не спинялися. Коли вони знайшли свій новий дім, вони побудували будинки і храми”.

Сара була рада, що піонери йшли не спиняючись. І вона також буде йти не спиняючись. Вона простягнула Джошеві руку. “Ходімо,—сказала дівчинка.— Нам треба ще трохи пройти”.