Нефій відповів на моє запитання

Джуді М. Сміт, шт. Канзас, США

Я народилася в Церкві, але моя сім’я рідко приходила на недільні збори, коли я була мала. Незважаючи на це, я завжди знаходила спосіб самостійно ходити до церкви. На початку 1970-х років я служила вчителем семінарії в Піттсбурзі, шт. Канзас, США. Коли ми вивчали Книгу Мормона, я закликала клас—і себе також—прочитати всю книгу. Одного дня, читаючи її, я здобула сильне свідчення про її істинність.

Кілька років по тому до мене в гості приїхали батьки. Під час їхнього перебування батько підняв кілька питань, щодо яких ми не могли дійти згоди, і я не хотіла їх обговорювати. Однак він наполягав, і я мало не втратила контроль над емоціями. Я вийшла на хвилинку і пішла до спальні, де стала на коліна і помолилася Небесному Батькові та попросила Його допомогти у стосунках з батьком. Відповідь надійшла у вигляді думки: історія про Нефія та зламаний лук.

Я звернулася до цієї історії в 1 Нефії 16. Я думала про те, що Нефій був достатньо смиренним, щоб піти до батька, який ремствував на Господа, і запитати, де йому здобути їжу (див. вірш 23). З тією думкою я відчула спонукання піти до батька і просити його поради, а також благословення священства.

Коли я повернулася до вітальні і попросила у батька благословити мене, він дуже розчулився і почав плакати. “Мені треба над цим подумати”,—сказав він.

Упродовж наступних кількох днів він постився і молився. Потім, перш ніж тато і мама поїхали, він дав мені чудове благословення.

Після того випадку тато почав змінювати своє життя. По дорозі з Канзасу батьки відвідали Адам-онді-Аман, шт.Міссурі, США, де мій батько здобув надзвичайний духовний досвід.

Невдовзі батьки стали активними і відданими святими останніх днів. Упродовж кількох наступних років вони відслужили разом дві місії—одну в Німеччині, а іншу на Храмовій площі в Солт-Лейк-Сіті. Батько служив патріархом колу, коли помер у 1987 році.

Господь знав, що батько—хороша людина. Саме завдяки Книзі Мормона я отримала свою відповідь, і завдяки тому, що я діяла відповідно до спонукань, батько зрозумів, що він має головувати у нашій сім’ї. Цей випадок докорінно змінив наше життя.

Я зрозуміла, що Книга Мормона дійсно ще одне свідчення про Ісуса Христа і що її написано для наших днів. Я знаю, що можу звертатися до неї кожного разу, коли відчуваю збентеження і просто в усіх життєвих ситуаціях. В ній є відповіді.

Дійсно, “слова Христа скажуть [нам] усе, що [нам] треба робити” (2 Нефій 32:3).