Божественні завіти допомагають стати сильними християнами
З виступу на квітневій генеральній конференції 2009 р. “Сила завітів”.
Що саме в укладанні й дотриманні завітів з Богом дає нам силу?
15 серпня 2007 року у Перу стався сильний землетрус, який майже повністю зруйнував прибережні міста Піско і Чинчу. Разом з іншими членами Церкви і провідниками Венсеслао Конде, президент філії Балконсіто у Чинчі, негайно почав допомагати тим, чиї домівки були пошкоджені.
Через чотири дні після землетрусу старійшина Маркус Б. Неш, сімдесятник, був у Чинчі, узгоджуючи зусилля з надання допомоги, і зустрівся там з президентом Конде. Під час їхньої розмови про спустошення, яке тут сталося, і про зусилля, докладені для допомоги потерпілим, підійшла дружина президента Конде, Памела, зі своєю маленькою дитиною на руках. Старійшина Неш запитав Памелу про її дітей. З посмішкою на обличчі вона відповіла, що, дякувати Богу, з ними усе гаразд і вони в безпеці. Він запитав про будинок сім’ї Конде.
“Його зруйновано”,—відповіла вона просто.
“А як же всі ваші речі?”,—запитав він.
“Усе поховано під уламками нашого будинку”,—відповіла сестра Конде.
“А все ж,—зауважив старійшина Неш,—під час нашої розмови ви посміхаєтесь”.
“Так,—сказала вона.—Я молилася і відчуваю спокій. У нас є все, що нам треба. Ми маємо одне одного, з нами наші діти, ми запечатані у храмі, у нас є ця чудова Церква і у нас є Господь. За допомогою Господа ми зможемо відбудуватися”.
Сила завітів
Що ж є джерелом такої моральної і духовної сили і як ми її отримуємо? Джерелом є Бог. А доступ до тієї сили ми маємо через наші з Ним завіти. Завіт—це угода між Богом і людиною, в якій умови визначає Бог1. У цій небесній угоді Бог бере на себе зобов’язання підтримувати, освячувати і дати нам піднесення в обмін на наше зобов’язання служити Йому і виконувати Його заповіді.
Що ж є такого в укладанні завітів з Богом і дотриманні їх, що дає нам силу посміхатися, незважаючи на проблеми, обертати нещастя на тріумф, “завзято займатися доброю справою … і вершити багато праведності” (УЗ 58:27)?
Зміцнені дарами і благословеннями
По-перше, коли ми слухняні принципам і заповідям євангелії Ісуса Христа, ми насолоджуємося безперервним потоком благословень, обіцяних Богом у Його з нами завіті. Ці благословення дають нам здатність діяти, а не просто бути підвладними зовнішньому впливу протягом життя. Наприклад, заповіді Господа у Слові мудрості стосовно догляду за нашими фізичними тілами благословляють нас, по-перше і найголовніше, “мудріст[ю] і велик[ими] скарб[ами] знання, саме схован[ими] скарб[ами]” (УЗ 89:19). Потім вони ведуть нас до загалом здоровішого життя і свободи від руйнівних залежностей. Послушність дає нам більше влади над нашим життям, більшу здатність рухатися, працювати і творити. Звичайно ж, вік, непередбачені випадки та хвороби беруть своє, але навіть тоді наша слухняність у виконанні цих євангельських законів посилює нашу здатність справлятися з цими викликами.
На шляху завітів нас чекає невичерпний запас допомоги і благословень. “Милосердя ніколи не минає” (Мороній 7:46; 1 Коринтянам 13:8), любов викликає любов, співчуття викликає співчуття, доброчесність викликає доброчесність, відданість викликає вірність і служіння викликає радість. Ми належимо до завітного народу, спільноти святих, котрі заохочують, підтримують одне одного і служать одне одному. Як пояснив Нефій: “І якщо діти людські будуть виконувати заповіді Божі, Він буде живити їх і зміцнювати їх” (1 Нефій 17:3).
Зміцнені посиленою вірою
Це приводить нас до другого способу, у який завіти дають нам силу—вони створюють віру, достатню для того, щоб бути наполегливим і продовжувати робити все необхідне для Господа. Бажання взяти на себе ім’я Христа і виконувати Його заповіді вимагає від нас певного ступеня віри, але, коли ми вірні нашим завітам, та віра зростає. Спочатку обіцяні плоди послуху стають видимі, і це збільшує нашу віру. Потім Дух передає нам, що Бог задоволений нами, і ми відчуваємо впевненість у тому, що від Нього постійно йтимуть благословення і допомога. І кінець кінцем, щоб там не сталось, ми можемо дивитися на життя з надією і спокоєм, знаючи, що зрештою ми досягнемо мети, бо у нас є обіцяння Бога, надане особисто, і ми знаємо, що Він не може брехати (див. Eнош 1:6; Eтер 3:12).
Перші провідники Церкви цього розподілу підтверджували, що, дотримуючись завітів, ми отримуємо впевненість, таку необхідну у часи випробувань: “Саме [знання про те, що життя, яке вони вели, знаходилося у гармонії з волею Бога], давало змогу давнім святим перетерпіти усі їхні страждання і переслідування і не тільки з радістю сприйняти … пограбування і псування їхнього майна, але і страждати від смерті, причиненої самими жахливими способами; знаючи, (а не просто маючи віру), що коли ця земна домівка їхнього тіла буде зруйнована, у них буде дім Бога, вічний, нерукотворний дім на небесах. (2 Коринтянам 5:1)”2.
Потім вони казали, що, приносячи в жертву будь-що, чого може вимагати від нас Бог, ми здобуваємо свідчення Духа, що наш шлях є вірним і приємним Богові3. З таким знанням наша віра стає необмеженою, маючи підтвердження, що у Свій час Бог перетворить будь--яке лихо на нашу користь. (Див. УЗ 97:8–9).
Зміцнені “силою божественності”
Ми вже розглянули, по-перше, благословення, що надають силу, і, по-друге, незрівнянний дар віри, яку Бог дарує тим, хто дотримується Його завітів з Ним. Останній аспект сили, яку ми отримуємо через завіти, і про який я буду говорити,—це обдарування небесною силою. Наша відданість у дотриманні наших з Ним завітів, дає змогу Небесному Батьку дозволити, щоб Його божественний вплив, “сила божественності” (УЗ 84:20), увійшла в наше життя. Він може робити так, бо через наше прийняття обрядів священства ми застосовуємо свою свободу волі і вибираємо отримати її. Наша участь в цих обрядах також показує, що ми готові взяти додаткову відповідальність, яка приходить із додатковим світлом і духовною силою.
У всіх обрядах, особливо у тих, які виконуються в храмі, нас обдаровано силою згори (див. УЗ 109:22). Ця “сила божественності” приходить через особу і вплив Святого Духа. Дар Святого Духа—це частина нового і вічного завіту. Це невід’ємна частина нашого хрищення, хрищення Духом. Це посланець милості, якою кров Христа змиває наші гріхи і освячує нас (див. 2 Нефій 31:17). Саме через цей дар Адам був “оживлений у чоловікові внутрішнім” (Moйсей 6:65). Саме Святим Духом давні апостоли перетерпіли все, що перетерпіли, і за допомогою ключів священства несли євангелію у відомий їм на той час світ.
З тих пір як ми уклали божественні завіти, Святий Дух є нашим утішителем, нашим проводом і супутником. Плоди Святого Духа—це “мирні речі безсмертної слави; істина всього; те, що оживляє все, що робить живим усе; те, що знає все і має всю владу згідно з мудрістю, милістю, істиною, справедливістю і правосуддям” (Moйсей 6:61). Дари Святого Духа—це свідчення, віра, знання, мудрість, одкровення, чудеса, зцілення і милосердя; і це лише деякі з багатьох дарів (див. УЗ 46:13–26).
Саме Святий Дух підтверджує істинність ваших слів, коли ви навчаєте і свідчите. Саме Святий Дух, коли вам треба говорити у вороже налаштованому оточенні, вкладає у ваше серце те, що вам треба сказати, і виконує обіцяння Господа, що: “ви не осоромитеся перед людьми” (УЗ 100:5). Саме Святий Дух відкриває, як розчистити наступну, здавалось би, нездоланну перешкоду. Саме через Святого Духа, Який є в вас, інші можуть відчути чисту любов Христа і отримати силу просуватися вперед. А також саме Святий Дух, коли діє як Святий Дух Обіцяння, підтверджує дійсність і дієвість ваших завітів і запечатує на вас обіцяння Бога (див. УЗ 88:4–5; 109:14–15).
Небесний Батько перебуватиме з вами
Божественні завіти допомагають стати сильними християнами. Я прошу кожного з вас стати достойними і отримати усі обряди священства, які тільки можете, а потім вірно виконувати обіцяння, взяті через укладання завіту. Нехай у важкі часи ваші завіти матимуть для вас першорядне значення, а ваша слухняність буде неухильною. Потім ви зможете просити з вірою, не маючи жодних сумнівів, згідно з потребами, які у вас є, і Бог відповість. Він підтримає вас, коли ви будете працювати і пильнувати. І у Свій час і Своїм способом Він простягне до вас руку і скаже: “Ось Я”.