Коли ми вивчаємо символи в євангельських обрядах і розмірковуємо над ними, наші думки зосереджуються на Ісусі Христі.
Оскільки символи скрізь навколо нас, ми часто не дуже над ними замислюємося. Але якщо ми будемо приділяти більшу увагу євангельським символам, це може стати ключем до кращого розуміння.
У Писаннях використовуються такі слова, як символ, натяк, ознака, притча, спомин, або свідчення, щоб описати те, що може спрямувати наші думки до чогось іншого (див. Moйсей 6:63). Наприклад, коли Ісус запроваджував причастя під час Останньої вечері, Він дав Своїм учням розламаний хліб, який вони мали з’їсти, і сказав: “Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене” (Лука 22:19). Звичайно ж, зрозуміло, що хліб не є в буквальному сенсі Його тілом; він має на меті нагадувати нам про Його тіло—і не лише це. Саме тому символи є такими могутніми—вони передають щось без слів і стають поштовхом для раптового виникнення багатьох пов’язаних між собою думок, які додають глибини і значення.
Звичайно ж, обряди не є простими символічними дійствами; вони містять справжню силу, яка благословляє нас завдяки повноваженню священства. Але вони також містять символи, які навчають нас про Спасителя і про наші завіти. Навіть сам акт виконання і отримання обряду священства—це зовнішня ознака віри та смирення людини. Тут подано багато символів, пов’язаних з обрядами хрищення, конфірмації та причастя, а також певні ідеї, пов’язані з ними.