Божественний стандарт чесності
Старійшина Ніл Л. Андерсен
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
З виступу “Honesty—The Heart of Spirituality” (Чесність—серцевина духовності), виголошеному на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 13 вересня 2011 року. Повний текст виступу англійською мовою можна знайти на сайті speeches.byu.edu.
Для учня Христа чесність є самою серцевиною духовності.
Ілюстрації Сімони Шін
Бог, наш Батько, і Його Син, Ісус Христос, є істотами абсолютної, досконалої і повної чесності та правдивості. Ми—сини і дочки Бога. Наша доля—стати такими, як Він. Ми прагнемо бути досконало чесними і правдивими, як наш Батько і Його Син. Чесність притаманна характеру Бога (див. Iсая 65:16), тож чесність є самою серцевиною нашого духовного зростання і духовних дарів.
Ісус проголосив: “Я—дорога, і правда, і життя” (Іван14:6; див. також Іван 18:37; УЗ 84:45; 93:36).
Господь запитав у брата Яреда: “Чи повіриш ти словам, які Я скажу?”
Брат Яреда відповів: “Так, Господи, я знаю, що Ти кажеш істину, бо Ти є Бог істини і не можеш брехати” (Eтер 3:11, 12).
А ось слова Самого Спасителя: “Я є Дух істини” (УЗ 93:26; див. також вірш 24). “Я правду кажу вам” (Іван 16:7; див. також вірш 13).
З іншого боку, Сатана описується як батько всієї брехні: “І він став Сатаною, так, саме дияволом, батьком усієї брехні, щоб обманювати, і осліпляти людей, і вести їх у полон за його волею, саме всіх тих, хто не прислухається до Мого голосу” (Мойсей 4:4).
Ісус сказав: “Диявол … в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого,—бо він неправдомовець і батько неправді” (Іван 8:44; див. також УЗ 93:39).
Cпаситель постійно докоряв тим, хто публічно заявляв одне, але серцем жив по-іншому (див. Maтвій 23:27). Він схвально казав про тих, хто жив без обману (див. УЗ 124:15). Чи бачите ви цю разючу відмінність? З одного боку існують брехня, обман, лицемірство і темрява. А з іншого—істина, світло, чесність і цілісність. Господь завжди проводить чітке розмежування між ними.
Президент Томас С. Монсон сказав:
“Якщо колись норми Церкви і норми суспільства переважно збігалися, нині між ними широке провалля і воно дедалі збільшується. …
Спаситель людства, говорячи про Себе, сказав, що Він у світі, але не від світу [див. Іван 17:14; УЗ 49:5]. Ми також можемо бути у світі, але не від світу, коли відкинемо хибні концепції і вчення та залишимося вірними тому, що заповів Бог”1.
Світ казатиме нам, що важко визначити, що таке істина та чесність. Світ з гумором ставиться до випадкової брехні й швидко пробачає так званий “невинний” обман. Різниця між правильним і неправильним розмивається, а наслідки нечесності зводяться до мінімуму.
Аби постійно отримувати Духа Істини—Святого Духа,—ми повинні сповнювати своє життя істиною та чесністю. Коли ми стаємо повністю чесними, наші духовні очі відкриваються, щоб посилилося наше просвітлення.
Ви можете легко зрозуміти, як ця духовна сила надихає ваше навчання у класі. Але чи бачите ви також, як діє цей принцип, коли ви приймаєте важливі рішення стосовно того, як проводити свій час, з ким його проводити і як формувати своє життя?
Візьміть на себе зобов’язання бути чесними
Щоб мати необхідне і бажане духовне обдарування істиною, від вас вимагається бути чесною і правдивою людиною. Істина, якої ви прагнете, пов’язана з тим, якою особистістю ви є. Світло, духовні відповіді і небесне скерування нерозривно пов’язані з вашою особистою чесністю та правдивістю. Тривале задоволення своїм життям великою мірою залежить від того, чи будете ви й надалі зміцнювати своє зобов’язання бути чесною людиною.
Рой Д. Аткін розповів таку історію:
“Після того як кількох студентів відрахували після першого курсу мого навчання на стоматологічному відділенні, конкуренція на наших заняттях ще більше посилилася. Всі старанно працювали, щоб бути найкращими студентами в групі. Оскільки конкуренція посилювалася, дехто зі студентів вирішив, що вони стануть кращими за допомогою шпаргалок. Це дуже мене непокоїло. …
Я знав, що не зможу обманювати. Я хотів бути праведним перед Богом більше, ніж я хотів стати дантистом.
[На] одному з перших курсів мені запропонували копію контрольної роботи з дуже важливого предмета. Було очевидно, що хтось із моїх одногрупників заздалегідь отримав тестові запитання. Я відмовився. Коли нам повернули перевірені роботи, середній бал у групі був надзвичайно високим у порівнянні з моєю оцінкою. Викладач захотів зі мною поговорити.
“Рой,—сказав він,—ви ж завжди гарно пишете тести. Що сталося?”
“Пане,—сказав я викладачеві,—якщо на наступному екзамені ви дасте тестові завдання, які раніше до цього ніколи не давали, то, думаю, ви побачите, що я напишу їх дуже добре”. Він нічого не відповів.
Ми знову проходили тест з того ж предмета. Коли його роздали, то всі застогнали. То були завдання, які викладач ніколи раніше не давав. Коли нам роздали перевірені роботи, я отримав одну з найвищих оцінок у групі. З того часу й надалі завдання на всіх тестах були нові”2.
Оскільки ми є учнями Христа, в нас зростає божественна норма чесності. У Книзі Мормона настанова царя Веніямина “[скинути] оболонку тілесної людини” (Moсія 3:19) частково є закликом до більш загостреного відчуття чесності та правдивості.
Апостол Павло радив Ефесянам “відкинути … старого чоловіка, який зотліває, … та відновлятися духом вашого розуму”. Павло потім дав особливу настанову щодо того, як стати “новим чоловіком” або “новою жінкою”. Найперше, що він наказав їм зробити,—це “неправду відкинувши, говор[ити] … правду до свого ближнього” (див. Eфесянам 4:22–25; див. також Колосянам 3:9; 3 Нефій 30:2).
Мені до душі ось таке визначення чесності: “Чесність означає бути абсолютно правдивим, прямим і справедливим”. Також чесність означає “[мати] духовну сміливість, щоб [ваші] дії були сумісними зі знаннями про те, що є правильним, а що–-неправильним”3.
Президент Джеймс Е. Фауст (1920--2007), другий радник у Першому Президентстві, якось розповідав, як він подавав документи до офіцерської школи в армії Сполучених Штатів. Він сказав:
“Я стояв перед екзаменаційною комісією. У мене не було великого досвіду, але я мав за плечима два роки навчання в коледжі й церковне служіння на місії в Південній Америці.
Питання, які мені ставили офіцери з екзаменаційної комісії, раптом стали дуже несподіваними. Майже всі вони були зосереджені на моїх віруваннях. “Чи ви курите?”, “Чи ви п’єте?”, “А що ви думаєте про інших людей, які курять і п’ють?” Мені не було важко відповідати на ці запитання.
“А ви молитеся?”, “Чи вважаєте ви, що офіцеру слід молитися?” Офіцер, який ставив ці запитання, мав вигляд загартованого у боях вояка. Не було схожим на те, щоб він часто молився. … Я дуже хотів стати офіцером. …
Я вирішив не обманювати. Я сказав, що молюся і що, на мою думку, офіцер може шукати божественного скерування, як це робили й деякі справді видатні генерали. …
Посипалися ще цікавіші запитання. “Чи не слід трохи послаблювати моральні норми у воєнні часи? Хіба стрес, отриманий під час битви, не виправдовує людей, коли вони роблять те, що не робили б вдома за звичних обставин?”
… Я підозрював, що чоловіки, які ставили мені ці запитання, не жили за нормами, яких я був навчений. У розумі промайнула думка, що, можливо, я можу сказати, що маю свої особисті вірування, але не хочу нав’язувати їх іншим. Але я миттєво подумки побачив обличчя багатьох людей, яких навчав закону цнотливості під час служіння на місії. У кінці я просто сказав: “Я не вірю в подвійні норми моралі”.
Я пішов зі співбесіди з відчуттям того, що ці загартовані офіцери … безсумнівно оцінять мене дуже низько. Через кілька днів вивісили списки, і, на мій подив, я був прийнятий. Я був у першій групі кандидатів, зарахованих до офіцерської школи!”
І тоді президент Фауст, усвідомивши, як маленькі рішення можуть мати великі наслідки, сказав: “Це був один з переломних моментів у моєму житті”4.
Чесність, чистота і правда—це вічні принципи, які великою мірою формують наш досвід земного життя і допомагають визначити нашу вічну долю. Для учня Христа чесність є самою серцевиною духовності.
Дотримуйтеся свого слова
Чесність впливає на кожен аспект вашого повсякденного життя, та я хочу навести кілька конкретних прикладів. Коли я був студентом, то пам’ятаю, як тодішній президент Університету Бригама Янга—президент Даллін Х. Оукс, який зараз є членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів, процитував ці слова Карла Г. Майзера: “Мої юні друзі, мене запитали, що для мене означає слово честь. Я вам скажу. Помістіть мене за мури в’язниці—кам’яні, надзвичайно високі, товсті й з глибочезним фундаментом, однак є можливість, що тим чи іншим чином я зможу з них втекти. Але ось поставте мене на підлозі й намалюйте крейдою лінію навколо мене та попросіть мене дати слово честі, що я цю лінію ніколи не перетну. Чи вийду я з того кола? Ні, ніколи! Я радше помру!”5
Бувають часи, коли ми виконуємо зобов’язання просто тому, що ми дали слово. У вашому житті будуть ситуації, коли виникатиме спокуса порушити укладену вами угоду. Спочатку ви на щось погодилися, оскільки сподівалися взамін отримати те, що вам хотілося. Пізніше, оскільки обставини змінилися, ви більше не хочете дотримуватися умов своєї угоди. Навчіться вже зараз, що коли ви даєте слово, щось обіцяєте, ставите свій підпис, то ваша особиста чесність і чистота зв’язують вас вашим словом, вашим зобов’язанням, вашою згодою.
Які ми вдячні за те, що ви “вірите, що повинні бути чесними” (Уложення віри 1:13), що ви кажете правду, що ви не списуєте на екзаменах, не займаєтеся плагіатом і не обманюєте одне одного. Господь каже нам:
“А істина—це знання про все суще як воно є, і як воно було, і як воно буде;
А все, що більше або менше цього, є духом того злочестивого, який був брехуном від початку” (УЗ 93:24–25).
Перед нами часто виникають труднощі “більші або менші”—ситуації, коли треба бути абсолютно чесними, не піддаючись маленьким спокусам. Починаючи навчання в коледжі, я тримав на своєму робочому столі цитату тодішнього Президента Церкви, Девіда О. Мак-Кея (1873–1970). Ось ці його слова: “Найбільша битва в житті відбувається в тихих куточках душі”6.
Що, на вашу думку, відчуває Господь, коли ми приймаємо важке рішення залишатися чесними? Надзвичайно велика духовна сила міститься в тому, щоб залишатися правдивими і чесними, коли внаслідок вашої чесності ви можете думати, що залишилися в програші. Кожен з вас поставатиме перед такими рішеннями. У такі вирішальні моменти буде випробувана ваша чесність. Якщо ви станете на сторону чесності й правдивості—незалежно від того, складеться ситуація так, як ви сподіваєтеся, чи ні,—то зрозумієте, що ці важливі переломні моменти стають основними опорами сили у вашому духовному зростанні.
“Бути праведними в темряві”
Президент Бригам Янг (1801–1877) якось сказав: “Ми повинні навчитися бути праведними в темряві”7. Одне із значень цієї фрази таке: ми повинні навчитися бути чесними, коли ніхто не дізнається, що ми були нечесними. Я закликаю вас бути “праведними в темряві”. Оберіть іти тим курсом, яким би йшов Сам Спаситель.
Поет Едгар А. Гест писав:
“Не хочу тримати на полиці
Багато особистих таємниць,
Обманюючи себе думкою,
Що ніхто про них не дізнається”8.
Я памʼятаю ось ці чудові слова пророка Джозефа Сміта: “Я знаю це і я знаю, що Бог це знає, і я не можу та й не смію зрікатися цього. Принаймні я знав, що якби я зрікся цього, то скривдив би Бога і підпав би під осуд” (Джозеф Сміт—Історія 1:25).
Ми постійно знаходимося під тиском: досягнути чогось, мати хороші оцінки, знайти роботу, знайти друзів, робити приємне людям навколо, закінчити освіту. Не дозволяйте цьому тиску надломити ваш чесний характер. Будьте чесними, коли наслідки, як здається, не на вашу користь. Моліться, щоб бути більш чесними, думайте про ті сфери, в яких Господь хоче бачити вас більш чесними, і майте сміливість робити необхідні кроки, аби підняти свій дух на вищий рівень, вирішивши бути абсолютно чесними.
Президент Монсон порадив нам: “Будьмо прикладом чесності й цілісності, куди б ми не йшли і що б не робили”9. Ви можете помістити цю пораду Господнього пророка там, де ви будете її часто бачити.
Старійшина Оукс радив: “Нам не слід бути толерантними до самих себе. Ми повинні керуватися вимогами істини”10. Будьте безкомпромісними з собою. Як сказав Спаситель: “Коли хоче хто йти вслід за Мною,—хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною” (Maтвій 16:24).
Закінчу тим, з чого почав: наш Небесний Батько і Його Син є істотами абсолютної, досконалої і повної чесності. Я свідчу, що наш Небесний Батько і Його Улюблений Син живуть. Вони знають вас особисто. Вони люблять вас. Ваша доля як сина чи дочки Бога—стати такими, як Вони. Ми є учнями Господа Ісуса Христа. Тож маймо ж сміливість наслідувати Його.