Служити зі смиренням

Якщо ми навчимося бути більш смиренними, це покращить нашу здатність служити так, як Спаситель.

Іван христить Ісуса, художник Гаррі Андерсон

Іван Христитель є прикладом смирення

Іван Христитель мав великий успіх у своєму служінні. Він допоміг багатьом людям зрозуміти істину. Але Іван розумів, що його основне завдання—підготувати людей до того, щоб вони могли змінитися під впливом Спасителя. Іван знав, що Ісус “має рости, я ж маліти” (Іван 3:30). Він розумів, Хто заслуговує на похвалу і славу. Він знав, Хто є джерелом сили робити добро. Інші люди можуть бути поглинуті тим хорошим, що вони роблять, але Іван є прикладом Христової риси смирення.

Коли Ісус прийшов до Івана і попросив христити Його, Іван на це прохання смиренно відповів, відчуваючи подив: “Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?” (Матвій 3:14). Іван знову виявив смирення, виконавши настанову Спасителя і зробивши те, про що Він попросив.

Завдяки смиренню Іван зміг підготувати шлях, яким багато людей прийшло до Ісуса Христа.

Навчатися смиренню у служінні

Намагаючись навчитися смиренню, ми краще зможемо служити одне одному.

1. Необхідно мати смирення, щоб від тих, кого було покликано керувати нами, прийняти доручення служити (1 Петра 5:1–6; Филип’янам 2:8). Смирення допомагає нам іти вперед з вірою в те, що Господь благословить наші зусилля (див. Eтер 12:27; Учення і Завіти 1:28).

2. Необхідно мати смирення, щоб шукати проводу й діяти за спонуканнями. Смирення робить нас більш сприйнятливими до навчання і відкритими до спонукань Духа. (Див. Учення і Завіти 112:10). Смиренне серце більш підготовлене до отримання натхнення, воно м’якше і сповнене співчуттям. Отримання натхнення допоможе нам служити таким чином, який краще підійде тим, кому ми служимо.

3. Необхідно мати смирення, щоб спілкуватися з тими, кому ми служимо і хто відрізняється від нас (див. Римлянам 12:3–5; Филип’янам 2:1–3). Якими б не були відмінності, намагання зрозуміти, в чому ми схожі, може сприяти покращенню спілкування з іншими людьми. Застосовуючи вміння уважно слухати, ми зможемо розуміти тих людей, навчатися від них і усвідомлювати, як ми можемо їм допомагати. Ставлячи собі запитання: “Що б допомогло мені найкраще, якби я був/була на їхньому місці?”, ми можемо отримувати ідеї.

4. Необхідно бути смиренними, щоб зрозуміти, що ми все ще навчаємося і зростаємо разом. Ми можемо бути терплячими до інших людей і сподіватися, що вони також будуть терплячими з нами. (Див. Колосянам 3:12–13.) Необхідно мати смирення, щоб запитати в людей, як ми можемо покращуватися.

5. Якщо в служінні ми є тією стороною, якій служать, то приймати допомогу також не завжди легко. У нас є природне почуття, що ми самостійно можемо справитися з проблемами. Утім коли ми дозволяємо іншим служити нам, це зміцнює дружбу, оскільки служіння інших людей зміцнює любов між нами. Необхідно мати м’яке, смиренне серце, над чим усім нам слід працювати, аби дозволити іншим служити нам. (Див. 1 Петра 3:8–9.)

Як розвивати смирення

Коли ми приходимо до пізнання Спасителя, то будемо краще знати, що Він зробив би, якби служив на нашому місці. Як ми можемо розвивати таку Христову рису, як смирення?

Ми можемо поститися і молитися, щоб мати смирення (див. Геламан 3:35; Псалми 35:13).
Ми можемо пам’ятати, що Він для нас зробив, і бути вдячними за це (див. Мосія 4:11).
Ми можемо визнавати, що залежимо від Нього (див. Moсія 2:23–25; Eтер 12:27).
Ми можемо каятися (див. Алма 5:26–29).
Наше смирення може поглиблюватися, якщо ми запрошуємо у своє життя Духа (див. Учення і Завіти 11:12).