Як ми можемо не піддаватися спокусі?

Кожна підзвітна людина на землі має спокуси. Навіть Спасителя спокушали. Але чи був Він здатний грішити? Президент Говард В. Хантер (1907–1995) навчав: “Якби в Нього не було ніякої можливості піддатися спокусі Сатани, то в результаті не було б ні справжньої перевірки, ні безперечної перемоги. … Він був досконалим і безгрішним не тому, що мав таким бути, а скоріше тому, що Він свідомо і рішуче цього прагнув” (“The Temptations of Christ”, Ensign, Nov. 1976, 19).

Подивіться, чого ви можете навчитися, діючи за вченнями провідників Церкви стосовно того, як Спаситель не піддавався спокусі.

Черпайте силу в Писаннях.

“Лицем до лиця із самим великим спокусником, Ісус “не підда[вся] спокусі” (Moсія 15:5). Він дав відсіч словами з Писань: “Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих” (Maтвій 4:4). Нас також захищають євангельські заповіді і норми, і, як і Спаситель, ми можемо черпати силу з Писань, щоб опиратися спокусам”.

Старійшина Тодд Д. Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “Будьмо мужами!”, Ліягона, лист. 2006, с. 48.

Спочатку зміцнюйте себе

“Він твердо і швидко обірвав розмову, і наказав: “Відійди, Сатано!”, ймовірно маючи на увазі: “Геть з Моїх очей, геть з моєї присутності, Я не слухатиму, у Мене не буде нічого спільного з тобою”. Потім ми читаємо, що “позоставив диявол Його”. [Матвій 4:10–11].

Так належить робити і нам, якщо ми хочемо запобігти гріхові, а не наразити себе на багато важче завдання—викорінити його. Коли я читаю історію про Викупителя і Його спокуси, то переконуюся, що Він направив Свою енергію на укріплення Самого Себе проти спокуси, а не на боротьбу з нею, щоб подолати її”.

Учення Президентів Церкви: Спенсер В. Кімбол (2006), с. 116.