“Мій погляд з гори”, Ліягона, бер. 2023.
Голоси святих останніх днів
Мій погляд з гори
Я мало не викинула саме ті речі, без яких не досягнула б цілі.
Нещодавно я ходила у знаменитий похід на Рой-пік у прекрасних горах Південного острова Нової Зеландії. Оскільки похід тривав кілька годин, я взяла лише те, що необхідно: кілька бутербродів і багато води.
Ми щойно вирушили, а рюкзак уже здавався важким. За півгодини походу я ще сильніше відчула тягар свого рюкзака на плечах і на спині. В якусь мить я подумала про те, щоб викинути частину води. Але відразу ж я зрозуміла, що вона мені буде потрібна.
За півтори години до вершини гори шлях став крутішим. Він був укритий снігом. Я почала думати, що не дійду, але моя ціль спонукала мене не здаватися.
Коли ми нарешті піднялися на вершину, рюкзак уже відчувався набагато легшим. На той час я з’їла всі бутерброди і випила майже всю воду. Відпочиваючи і насолоджуючись прекрасним видом з гори, я розмірковувала про свою подорож — гірську і життєву.
Кілька годин я піднімалася вгору, живлячи своє тіло і наповнюючи його водою, аби мати сили дійти. Те, що здавалося тягарем на початку — життєдайна вода, — дало можливість досягнути своєї цілі.
Усі ми відчуваємо злети і падіння, однак Святий Дух допомагає приймати правильні рішення. Я мало не вилила більше ніж півлітра води під час походу, але відчула спонукання залишити її.
Зі сльозами на очах я дякувала Небесному Батькові за ці роздуми. Перебування на вкритій снігом вершині того дня спонукало мене проаналізувати своє життя, свої рішення, цілі та особистий рюкзак.
Перед походом я не знала, як жити і де працювати в чужій країні. Але тепер я відчуваю, що все буде добре. Я знаю, Господь попіклується про мене.
І знаю, що разом з Духом зможу приймати правильні рішення, які надихнуть мене психологічно, фізично і духовно. А коли я пригнічена, то можу звернутися до нашого Спасителя, джерела “живої води” (Іван 4:10). Я знаю, що Він мене живитиме і полегшить мій тягар (див. Матвій 11:28–30).