Коли мій світ занурився у морок, я звернулася до Христа

Марія Селесте Рамірес Мендоса

З огляду на всі важкі події, що відбувалися навколо мене, я не була певна, що означає мати за фундамент Ісуса Христа.

На нещодавній генеральній конференції президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, говорив у своєму посланні про важкі часи у світі: “Апостол Павло написав Тимофію: “Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи” (2 Тимофію 3:1).

… Тому буде важче, а не легше, шанувати завіти, які ми повинні укладати і яких маємо дотримуватися, щоб жити за євангелією Ісуса Христа”¹.

Коли я слухала ті слова, то відчувала занепокоєння. Я вже мала труднощі в своїй домівці у Венесуелі. Тому моє серце в той час заполонили такі питання: “Як я можу зберігати оптимізм, якщо світ такий темний?” і “Як я можу сподіватися на яскраве майбутнє, якщо сьогодення таке похмуре?”

Однак президент Айрінг запропонував рішення. Він процитував вірш Геламан 5:12, у якому йдеться про те, щоб побудувати свій фундамент “на камені нашого Викупителя, Який є Христос”.

Я завжди вірила в істинність цього уривка з Писань, але про те, щоб побудувати свій фундамент на Спасителі, легше було сказати, ніж зробити. Утім, наближаючись до Христа, я бачила, що все спрацьовує на краще, якщо ваша віра в Нього залишається міцною (див. Учення і Завіти 90:24).

Відчуття полишеності

Кілька місяців тому я отримала жахливу звістку від своєї родини. Здавалося, що весь мій світ руйнується на очах. Я впала в заціпеніння, була розгублена й настільки стривожена, що навіть захворіла!

Я не розуміла, чому нам доводиться долати такі труднощі, якщо я намагаюся зберігати віру. Я думала, що, можливо, зробила щось неправильне. Майбутнє здавалося тьмяним. Було таке відчуття, ніби Небесний Батько та Ісус Христос полишили мене.

Під час цих випробувань я поговорила з хорошим другом. Він сказав мені те, чого я ніколи не забуду: “Я вважаю, що ця ситуація дає тобі хорошу нагоду поміркувати про твої особисті стосунки з Господом. Що б не відбувалося, саме ти маєш вирішувати, чи звертатися до Нього по допомогу. Якщо ти це зробиш, Він дасть тобі відчути необхідні для тебе любов і полегшення прямо зараз”.

Ті слова змінили моє бачення. Я відчувала гнів, біль та збентеження через мої обставини, однак мала вибір. Що б не відбувалося в житті, якими б не були наші страхи чи які б труднощі ми не долали, Ісус Христос завжди поруч з нами. Ми маємо вибір звернутися до Нього з вірою, а не відвернутися від Нього в нелегкі часи.

Саме так ми зміцнюємо свій фундамент віри в Нього і чинимо опір труднощам у світі. Вибирати Його

Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Тож у цьому очищувальному вогні наближайтеся до Бога, замість того, щоб сердитися на Нього. Звертайтеся до Батька в ім’я Сина. Ходіть з Ними в Дусі день за днем. Дозвольте Їм з часом виявити Їхню вірність вам. По-справжньому пізнавайте Їх і по-справжньому пізнавайте себе”².

Христос чекав, коли я звернуся до Нього по допомогу. Це не означало, що Він забере всі мої проблеми чи все негайно залагодить у моєму особистому житті чи у сімʼї, але Він допоміг мені ставати кращою, знаходити радість і досягати більшої досконалості.

А з часом, коли я шукала Спасителя в молитві, вивченні Писань та у вірі, Він допоміг мені пробачити членів своєї сім’ї та знову наповнити своє життя радістю, хоча певні труднощі все ще залишаються невирішеними.

Обіцяння захисту

Безсумнівно, що ці останні дні є важкими. Ми чуємо про війни та чутки про війни, пандемії, природні катаклізми—і я впевнена, що попереду чекають ще важчі часи. Однак, коли ми будуємо на камені, яким є Ісус Христос, і довіряємо Йому, то будемо мати мир та радість за будь-яких обставин. Як ще навчав президент Айрінг: “Ті з нас, хто турбується за себе і своїх близьких, можуть знайти надію в даному Богом обіцянні про безпечне місце під час майбутніх бур”³.

Яке потужне і прекрасне обіцяння. І я бачила, як те обіцяння збувається в моєму житті. Я знаю, що це — відновлена євангелія Ісуса Христа і що Він є джерелом усіх благословень. Він є світлом, Він — наш Спаситель, а ми — Його вівці. Тож обираймо Його і обираймо віру.

Автор живе в Сулії, Венесуела.