Як ми можемо бути такими ж милостивими, як Спаситель?

Ісус пише по землі поруч з жінкою, яка плаче

Коли книжники і фарисеї привели до Ісуса Христа жінку, схоплену в перелюбі, вони запитали, чи слід її закидати камінням згідно із законом Мойсея. Однак Ісус натомість виявив до неї милість, сказавши: “Не засуджую і Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!” (Іван 8:11). Ісус не засуджував її і не виправдовував її вчинків. Подібно до Нього ми можемо виявляти співчуття, у той же час відстоюючи свої вірування.

Ось кілька принципів, яких можна навчитися з прикладу, поданого Ісусом. Вони стосуються того, як ставитися до людей, що приймають рішення, з якими ми не погоджуємося:

Нам не слід реагувати негайно (див. Іван 8:6). Якщо ми певний час поміркуємо над тим, як відреагувати, це допоможе нам виразити свої ідеї з більшим співчуттям.
Ісус почекав, поки ті, хто звинувачував жінку, підуть, перш ніж навчати її (див. Іван 8:9). Немає потреби влаштовувати сцену або бентежити інших.
Нам потрібно дати людям час, щоб змінитися. Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, сказав: “Жінці, схопленій в перелюбі, було дано час, щоб покаятися, час, у якому їй відмовили ті, хто хотів її вкаменувати”¹.
Навчайте істині, але давайте можливість людям вибирати. “Замість того, щоб засуджувати інших, нам слід просто проголошувати те, що ми знаємо і в що віримо та запрошувати людей іти за Спасителем. Це їхня можливість вибирати істину, а не наша можливість до цього примушувати”².