Лише в цифровому форматі
Наближення до Бога через навчання протягом всього життя
Освіта — це вічна мета, адже стати подібним до Бога — це вічне прагнення.
Закінчення коледжу було справжньою проблемою для мене. Не через усе, чим я повинен був пожертвувати, щоб навчатися в коледжі, а через частину себе, від якої я повинен був відмовитися, закінчивши навчання. Кожна захоплююча лекція, яка робила тиждень цікавим, або успішне завершення дослідницьких проєктів, над якими працювали протягом місяця, врешті-решт перетворювали кожну секунду навчання на цінну. Проте я зрозумів, що моя освіта — і ваша — може не закінчуватися після випуску.
Якщо ми вже отримали вчений ступінь кілька десятиліть тому або вже маємо роботу, в якій досягаємо успіху, ми можемо і повинні продовжувати навчатися, тому що в освіті є щось більше, ніж ми думаємо. Коли президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, вивчав фізику і математику в коледжі, він відчув себе приголомшеним. Його зневіра змусила його припинити навчання і задуматися над тим, щоб залишити коледж.
Він розповів, що з ним сталося однієї ночі: “Допомога прийшла як голос, реальний голос у моєму розумі. Це був не мій голос. Він був м’яким і люблячим, і в той же час наполегливим. Були сказані такі слова: “Коли ти зрозумієш, хто ти насправді, то будеш шкодувати, що не доклав більше зусиль”1.
Завдяки цій пораді президент Айрінг закінчив коледж, продовжив навчання в аспірантурі, а згодом став учителем. Ми можемо бути задоволені своєю освітою чи кар’єрою, але Бог може бачити у нас потенціал, який навіть ми не завжди можемо усвідомлювати. Ми нічого не втрачаємо, лише отримуємо, навчаючись протягом усього життя.
Наш обов’язок навчатися
Навчання впродовж життя — це не просто те, чим ми можемо займатися. Президент Рассел М. Нельсон сказав: “Через нашу священну повагу до кожної людини ми вважаємо отримання освіти релігійним обов’язком”2.
Чому ж стати більш освіченим — це релігійний обов’язок? В Ученні і Завітах 88:79–80 нас навчають бути освіченими з багатьох тем, “щоб вас могло бути приготовлено в усьому, коли Я пошлю вас знову звеличувати покликання, на яке Я вас покликав, і місію, на яку Я вас уповноважив”. Ми можемо і повинні використовувати свої знання, щоб благословляти інших і допомагати будувати Боже царство.
Крім того, Бог любить нас так сильно, що хоче бачити наш розвиток. Як духовні діти нашого Небесного Батька, ми маємо здатність, на відмінну від будь-якої іншої істоти на землі, — стати такими, як Він. Ми дізнаємося з Писань, що Бог “має безвадне знання” (Йов 37:16), і тому складовою нашої мети стати досконалими має бути прагнення до більш досконалого знання.
У брошурі Заради зміцнення молоді сказано: “У вас є як мирські, так і духовні причини прагнути вчитися й любити навчання. Мета здобуття освіти — не лише заробляти гроші. Вона є частиною вашої вічної мети — стати більш схожими на Небесного Батька”3 . Освіта — це вічна мета, адже стати подібним до Бога — це вічне прагнення.
Принцип навчання протягом усього життя не належить лише тим, хто може здобути університетську освіту. Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Якщо можливість отримати формальну освіту відсутня, не дозволяйте цьому перешкодити вам у здобутті всіх знань, які ви тільки спроможні здобути. За таких обставин найкращі книги, в певному сенсі, можуть бути вашим “університетом” — класною кімнатою, яка завжди відкрита і приймає всіх, хто звертається”6.
В Ученні і Завітах 88:118 говориться: “Шукайте в найкращих книгах слів мудрості; прагніть знання, саме через навчання і також через віру”. До “найкращих книг” належать Святі Писання та вчення живих пророків. А щоб опанувати інші навички та знання, нам часто також потрібні знання з інших джерел, таких як бібліотечні книги від надійних експертів, засоби навчання місцевих коледжів, сайти онлайн-освіти, видання новин, фестивалі місцевої культури тощо. Звичайно, не всі ресурси містять істину, тому щоденне вивчення Божого слова може допомогти нам розпізнати істину в інших джерелах. І ми можемо шукати Духа і використовувати мудрість, щоб визначити, з яких джерел навчатися і що з них є істинним.
Цікавтеся світом, ставлячи запитання. Дізнавайтеся про тонкощі та красу повсякденного життя. Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, і його дружина Крістен сказали: “Навча[ння] упродовж життя … охоплює розвиток художніх здібностей, спілкування з людьми й відвідування місць: розмови з друзями, похід у музей чи на концерт, служіння. Ми повинні розвивати себе і отримувати радість від життя”7.
У всьому, що стосується нашого навчання та освіти, ми маємо шукати скерування у Небесного Батька, оскільки Його скерування зробить наші освітні зусилля більш корисними. Президент Айрінг сказав: “Немає нічого, що є істинним і чого ти не можеш вивчити, оскільки Він знає всю істину”8. Вірте, що Бог (1) знає все і (2) хоче поділитися цим знанням з нами.
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що наш Небесний Батько “з нетерпінням чекає нагоди відповісти на ваші молитви і здійснити ваші мрії”9, і це також стосується наших мрій в освіті. Вірте, що Бог може допомогти нам досягти успіху і що Він скеровує нас до людей та ресурсів, яких ми бажаємо і потребуємо, у потрібний час, коли ми шукаємо одкровення та діємо згідно з ним.
Немає такого віку, коли ми перестаємо вчитися. Завжди є щось більше, чого Бог хоче навчити нас. Ми можемо бути достатньо смиренними, щоб усвідомити, що є ще щось, чого ми не знаємо, і ми можемо бути вдячними за можливість бути Його учнями.
Наш обов’язок служити іншим своїми знаннями
Один із способів показати Богові нашу вдячність за можливість навчатися — використовувати отримані знання для благословення інших. Завжди є хтось, хто може скористатися нашими знаннями та досвідом, чи то всесвітня аудиторія в соціальних медіа, чи то сусідська сім’я з труднощами, чи то член родини вдома.
“Бог хоче, щоб ми навчали себе, покращували свої навички та вдосконалювали свої здібності, щоб ми могли краще нести добро у світ, забезпечувати себе, свою сім’ю та нужденних, і будувати Боже царство”10. Дозвольте Богу благословляти вас завдяки усьому, чого ви навчилися і продовжуєте навчатися.
Спаситель розповів притчу про господаря, котрий перед від’їздом дав трьом своїм слугам таланти. Слуга з п’ятьма талантами і той, що мав два таланти, подвоїли свої таланти перед тим, як господар повернувся. Однак третій слуга “пішов та й закопав його в землю, — і сховав срібло пана свого” (Матвій 25:18).
Коли господар повернувся, він похвалив двох вірних слуг, докоряючи лінивому слузі: “Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має” (Матвій 25:29).
Незалежно від того, скільки знань ми отримали за своє життя, ми завжди маємо вищу мету — благословити інших цими знаннями. Президент Нельсон навчав: “Освіта — це різниця між бажанням допомогти іншим людям і здатністю їм допомогти”11. У міру того, як ми використовуємо те, чого навчилися, щоб зміцнювати наших братів і сестер й залишатися відкритими для отримання нових знань, наші власні знання і наш досвід збільшуватимуться. Однак, якщо ми приховуємо свої знання і бережемо їх для себе, це не допоможе нам стати схожими на Небесного Батька та Ісуса Христа.
Є багато способів продовжувати навчання протягом усього життя. Ми можемо дізнаватися більше про поточні події в нашій громаді або країні, щоб у разі потреби бути корисними. Якщо хтось, кому ми служимо, бореться з хворобою, про яку ми мало знаємо, ми можемо дізнатися про неї, щоб надати кращу підтримку та виявити чуйність. Ми можемо використовувати свої знання про євангелію та свідчення про Христа, щоб скрасити день свого друга за допомогою текстового повідомлення. Якщо у молодших членів сім’ї є проблеми з предметом у школі, ми можемо виділити час у своєму графіку, щоб навчати їх.
Крім прагнення вчитися протягом всього свого життя самим, ми також можемо підтримувати інших у цьому. Бажання допомогти іншим в їхній подорожі до навчання протягом усього життя не означає, що ми маємо стати шкільним учителем. Це може просто означати надихати інших продовжувати навчання за допомогою нашого прикладу в цьому. Це може означати опанування нової навички з членом сім’ї, тому що це їм цікаво, навіть якщо у нас не було природного бажання заглиблюватися в той чи інший предмет.
Це може означати дізнаватися про потреби навколо нас і про те, як разом з іншими допомогти задовольнити їх. Це означає вчитися, як це робив Спаситель, і прагнути продовжувати це навчання протягом усього нашого життя, тому що “те, що від Бога, є світлом; і той, хто сприймає світло і залишається в Богові, сприймає більше світла” (Учення і Завіти 50:24).
Президент Нельсон запрошував нас “продовжувати свою освіту … так, як, на вашу думку, ви зможете найкраще служити своїй сім’ї та суспільству”12. Немає двох однакових земних досвідів чи освітніх подорожей, але, продовжуючи вчитися та розвиватися протягом усього життя, ми можемо мати такий унікальний вплив, який не може мати ніхто інший.