2023
П’ять нагадувань щодо поширення євангелії
серпень 2023


Лише в цифровому форматі

П’ять нагадувань щодо поширення євангелії

Ці п’ять ідей можуть допомогти нам ділитися євангелією звичайним і природним чином і запрошувати інших прийти до Христа.

колаж із зображенням різних людей, які служать у різні способи

У нас, членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, є обов’язок і благословення ділитися євангелією з усіма дітьми Небесного Батька. Небесний Батько любить досконалою любов’ю кожного зі Своїх дітей і хоче, щоб кожна його дитина отримала всі Його благословення. Один із способів, у який ми можемо виявляти свою любов до Нього, — це “запрошувати всіх отримати євангелію, [зокрема]:

  1. брати участь у місіонерській роботі і служити місіонерами;

  2. допомагати новим членам Церкви і тим, які повертаються до активності в ній, просуватися шляхом завітів”1.

Якщо ми любимо своїх сестер і братів і служимо їм, ми сповнимося бажанням допомогти їм відчути “надзвичай[ну] рад[ість]”, яка з’являється від життя за євангелією Ісуса Христа (Алма 36:24). Іноді здається, що ділитися євангелією дуже складно, але “Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що Він наказав їм” (1 Нефій 3:7). Ми можемо довіряти, що Він допоможе нам, коли ми візьмемо до уваги Його заклик: “Паси вівці Мої!” (Іван 21:16–17).

Намагаючись запрошувати інших прийти до Христа, ми можемо застосовувати запропоновані далі принципи.

Діліться євангеілією — це складова наших завітів

Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Кожна людина, яка уклала завіти з Богом, пообіцяла піклуватися про інших і служити нужденним. Ми можемо виявляти віру в Бога і завжди бути готовими дати відповідь тим, хто питатиме про “надію, що в [нас]” [1 Петра 3:15]. Кожен з нас має відігравати певну роль у збиранні Ізраїля”2.

Пам’ятайте, що нам не потрібно бути місіонерами повного дня, щоб ділитися євангелією. Президент М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, нагадав нам, що “вивчати євангелію і ділитися нею щодня може будь-хто, незалежно від того, має ця людина офіційне покликання чи ні. Будь ласка, пам’ятайте, що, щоб виконувати місіонерську роботу, табличка для цього непотрібна!3. Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, також навчав: “Якщо ви не є місіонером повного дня з табличкою на пальті, то зараз настав час написати її на вашому серці — написати, як казав Павло, “не чорнилом, але Духом Бога Живого” [2 Коринтянам 3:3]”4.

Коли ми докладаємо зусиль ділитися євангелією, ми намагаємося виконувати наш завіт хрищення, частиною якого є “бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях, де ви можете бути” (Moсія 18:9).

Запрошуйте всіх прийти до Христа

Ісус Христос “не дивиться… на обличчя” (Дії 10:34). Так само, як Він запросив молодого правителя у давні часи, Він запрошує всіх: “Іди вслід за Мною” (Лука 18:22). Ми можемо робити те саме — запрошувати всіх і кожного йти за Христом без того, щоб вирішувати, хто, на нашу думку, прийме це запрошення, а хто — ні. Він є відповіддю для багатьох людей, яку вони шукають.

Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Його євангелія є єдиною відповіддю, коли багато людей у світі мертвіють від страху. Ось чому робиться такий наголос на тому, щоб ми виконували Господнє повеління, яке Він дав Своїм учням: “Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!” [Maрк 16:15, курсив додано]. Ми маємо священний обов’язок ділитися силою і миром, які дає Ісус Христос, з усіма, хто слухатиме і зробить так, щоб Бог був понад усе у їхньому житті”5.

Ті, з ким ми ділимося євангелією, можуть прийняти чи не прийняти наші запрошення та свідчення. Але це не визначає наш успіх. Ділячись, ми виконуємо Божу роботу.

Покладатися на Святого Духа, щоб свідчити

Іноді буває страшно ділитися нашими цінними й священними віруваннями. Але Господь обіцяє, що Він спрямує нас і допоможе нам висловлюватися у такий спосіб, який запросить Духа. Ми можемо довіряти Святому Духу, що Він спрямовує нас у наших словах, коли ми відкриємо вуста, щоб ділитися євангелією. Наше завдання — ділитися, а завдання Святого Духа — свідчити про Ісуса Христа.

В Ученні і Завітах 100:5–8 сказано: “Отже, істинно Я кажу вам, підносьте свої голоси до цього народу; вимовляйте думки, які Я вкладатиму у ваші серця, і ви не осоромитеся перед людьми;

Бо буде дано вам у той самий час, так, у ту саму мить, що вам слід казати.

Але заповідь Я даю вам, щоб ви проголошували все те, що ви проголошуєте, у Моє ім’я в урочистості серця, у дусі лагідності в усьому.

І Я даю вам це обіцяння, що якщо ви робитимете це, Святий Дух буде пролито у свідченні про все, що ви казатимете”.

Пригадайте, як старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Дозвольте Господу робити чудеса. Зрозумійте, що це не ваша робота — навертати людей. Це роль Святого Духа. Ваша роль — ділитися тим, що у вас в серці, й жити відповідно до своїх вірувань.

Тож не засмучуйтеся, якщо хтось не приймає євангельське послання негайно. Це не є особистою поразкою.

Це справа цієї людини і Небесного Батька.

Ваше завдання — любити Бога і своїх ближніх, Його дітей.

Вірте, любіть, робіть”6.

Згадуйте про євангелію природним чином

Коли ми ділимося євангелією, це не має бути чимось складним. Як старійшина Ухтдорф заохочував, ми можемо “запрошувати людей — у нормальні та природні способи — прийти і побачити, прийти і допомагати та прийти і відчути належність”7. Ми можемо знайти способи, щоб згадувати про євангелію, коли говоримо про наші інтереси, наші хобі, наші проблеми і благословення, які ми отримуємо завдяки ролі Ісуса Христа, яку Він відіграє у нашому житті.

Президент Баллард радив: “Не бійтеся ділитися з людьми вашою історією, вашим досвідом послідовника Господа Ісуса Христа. У нас у всіх є цікаві історії, які вплинули на те, ким ми є. Якщо ми ділимося цими історіями, це допомагає розмовляти з людьми, не чинячи на них тиску. Ви також можете допомагати прояснювати багато викривлених уявлень про Церкву у вашій сфері впливу”8.

Якщо ви почуваєтеся невпевнено у вашій здатності ділитися євангелією, пам’ятайте про цю пораду від старійшини Ухтдорфа:

“Господь ніколи не вимагав від нас бути бездоганними експертами в місіонерських зусиллях. Натомість, “Господу потрібні серце і небайдужий розум” [Учення і Завіти 64:34]…

Важливим є те, щоб ви не здавалися; знову й знову намагайтеся зробити правильно. Зрештою, ви станете кращими, щасливішими й більш щирими. Розмовляти з іншими про вашу віру стане нормальним і природним. Євангелія дійсно стане невід’ємною, дорогоцінною частиною вашого життя, і вам буде важко не говорити про неї з іншими. Таке може статися не відразу — ми йдемо до цього протягом усього життя. Але це станеться”9.

Щоб ділитися євангелією, треба за нею жити

Чи ви чули фразу: “Дії промовляють гучніше за слова”? Старійшина Гарі Е. Стівенсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що “коли ми виявляємо Христову любов до нашого ближнього, ми проповідуємо євангелію — навіть якщо не промовляємо жодного слова”10.

Старійшина Стівенсон також запропонував просту модель того, як ділитися євангелією: “Це важливе повеління Спасителя можна виконувати, дотримуючись простих і легко зрозумілих принципів, яких нас навчають з дитинства: любити, ділитися і запрошувати”11.

Ми також можемо дотримуватися поради Президента Нельсона “бути відповідальними за [наше] свідчення”12. І як навчав старійшина Квентін Л. Кук, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, стати наверненими — це також важлива складова життя за євангелією через приклад: “Щоб мати мандат від Спасителя ділитися євангелією і ставати тими, ким ми маємо бути, нам потрібно стати наверненими до волі Бога; нам потрібно любити своїх ближніх, ділитися відновленою євангелією Ісуса Христа і запрошувати всіх прийти і побачити”13.

Коли ми намагаємося “говори[ти] про Христа… втіша[тися] у Христі… проповіду[вати] Христа [і] пророкувати про Христа” (2 Нефій 25:26), тоді ми можемо бути впевнені, що Він нам допоможе. Ми також можемо знайти силу у цьому обіцянні від старійшини Стівенсона: “Я пропоную вам поміркувати, як ви можете любити, ділитися і запрошувати. Роблячи це, ви відчуєте велику радість, оскільки знатимете, що дослухаєтеся до слів нашого улюбленого Спасителя”14.