“Там, де ми потрібні”
Голоси святих останніх днів
Там, де ми потрібні
Я вдячний, що Бог дав нам заблукати, аби ми знайшли ту, яка шукала спрямування.
Ілюстрація Брайяна Колла
Здавалося, що всім хотілося мати літню домівку у вологій прибережній смузі міста Іло, Перу, тож у нас з напарником ніколи не було нестачі дверей, у які ми стукали в пошуку зацікавлених. Більшість домівок, куди ми навідувалися, знаходилися в однакових триповерхових 12-квартирних будинках. Серед них було легко заблукати.
Одного вечора ми планували відвідати жінку, з якою познайомилися раніше. Ми зайшли на поверх і знайшли потрібну квартиру, але помилково зайшли у квартирний комплекс, що знаходився напроти. Ми постукали і, коли двері відкрив молодий чоловік, зрозуміли, що прийшли не до тієї квартири.
Однак перш ніж ми могли сказати, що помилилися, юнак промовив: “А, старійшини. Радий вас бачити. Моя бабуся пішла до магазину, але вона має скоро повернутися. Заходьте”.
Збентежені ми увійшли й сіли на диван. Коли за кілька хвилин повернулася бабуся, вона була дуже рада нас бачити.
Усе ще відчуваючи збентеження, ми запитали, звідкіля вона знає, що ми місіонери. Вона розповіла, що вони навчали її два роки тому, але коли її розклад став надто напруженим, вони перестали до неї ходити.
Саме в той вечір, коли ми прийшли, вона почувалася нікчемою. Увесь її тиждень був дуже важким. Вона була перевантажена роботою, втомлена і відчувала, що все, що вона робить, насправді не має значення. Потім прийшли ми, наповнивши день радістю і даючи ще один шанс почути євангелію Ісуса Христа, яка сповнює життя метою. Наш несподіваний візит був для неї знаком від Бога, що вона для Нього важлива.
Ми помилилися квартирою, але були саме там, де мали бути. Заблукавши, ми знову знайшли цю дочку Бога. Завдяки тому, що ми не дуже добре орієнтувалися в тій місцевості, Бог спрямував нас до неї.
Коли ми пішли від них, то знайшли ту жінку, яку планували відвідати. Вона навіть не помітила, що ми запізнилися. Я думаю про те, що було б, якби ми відразу знайшли потрібну нам квартиру.
Якби ми прийшли туди, куди планували, то втратили б таку важливу можливість поділитися Спасителевою любов’ю. Однак Бог використав нашу недосконалість, щоб ми прийшли туди, де ми були Йому потрібні. Я вдячний, що Він дав нам заблукати, аби ми знайшли ту, яка шукала спрямування.