Моя надія мати життя, вільне від порнографії

Девід Дж.

Я був категоричним щодо подолання потягу до порнографії, але, змінивши погляд на проблему, я здобув надію на себе і на Ісуса Христа.

рука Спасителя тягнеться до руки іншої особи

Я вперше стикнувся з порнографією, коли мені було вісім років. Я не думав, що це погано, оскільки ніхто не говорив мені про це раніше. Але коли мені було сімнадцять і я почав більше дізнаватися про Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів, то зрозумів, що ця звичка, якій я потурав роками, не узгоджується із заповідями чи євангельськими нормами. Я прийняв рішення облишити цю звичку, оскільки все глибше знайомився із ученням Церкви, а згодом приєднався до неї.

Спочатку я думав, що мені буде легко перестати дивитися порнографію. Я міг декілька днів легко обходитися без неї. Але потім виникали стреси, і я повертався до цієї звички. Так бувало часто. Я відчував такий сором, боючись, що люди вважатимуть мене брудною, жахливою людиною. Тож я приховував правду від усіх.

Звернутися по допомогу

Однак я почав відчувати, що слід звернутися по допомогу. Моєї сили волі вистачало тільки для того, щоб обходитися без порнографії короткий час.

Коли я нарешті чесно зізнався єпископу і своєму найкращому другові, вони сприйняли це із співчуттям і допомагали мені не піддаватися звичці. Я поїхав на місію, і за підтримки президента місії я не мав жодних проблем під час служіння на місії.

Але через тиждень після мого повернення додому почалася пандемія COVID. Самотність, тривожність, депресія змусили мене повернутися до старої звички. Мені було важко кожен день, але я навчився відкрито про неї говорити і знову шукав допомоги від близьких людей.

Я почав навчатися в Університеті Бригама Янга. Я знав, що маю навчитися контролювати свою проблему, але хоча я докладав найкращих зусиль, я знову повертався до звички, коли відчував стрес. Кожного разу, коли я намагався облишити її і це не вдавалося, я почувався, ніби знову повертаюся на нульовий рівень. Я читав Писання, постійно молився і робив усе можливе, щоб відчувати зв’язок з Христом, але я почав втрачати надію. Порнографія гальмувала мій розвиток у багатьох сферах життя, особливо в духовній.

А потім я дізнався, що в УБЯ є клуб, де студенти, які борються з потягом до порнографії, можуть зустрічатися і підтримувати одне одного. Люди, з якими я спілкувався, виявляли любов і підтримку. З самого початку вони допомогли повернути надію на життя, вільне від порнографії.

Фрагмент картини Христос повертає до життя доньку Яіра, художник Грег К. Олсен

Намагання — це ключ

Віра, надія і група щоденної підзвітності допомагали мені утримуватися від перегляду порнографії довші проміжки часу. Минув тиждень без порнографії, потім два, а потім і місяць. Періоди без порнографії були тривалішими, ніж будь-коли раніше. Це було чудо. Я зрозумів, що для того, аби досягати успіхів, мені необхідно ставити маленькі цілі, замість того, щоб бути категоричним і думати: зараз або ніколи.

Я повністю усвідомлюю, що мій шлях з подолання потягу до порнографії ще не закінчився. Залежність від порнографії — це складна проблема. В її основі часто лежать потреби, які не було задоволено, або інші проблеми, які потребують вирішення. З огляду на статистику, я можу знову повернутися до звички, але моє мислення змінилося.

Я намагаюся. Щоб стати кращим, я докладаю зусилля кожного дня, аби звертатися до мирських та духовних джерел і до Ісуса Христа. Моя іскорка надії яскравішає кожного разу, коли я приймаю рішення не дивитися порнографію; і це відчуття є дивовижним.

Я звик думати, що я жахлива людина, оскільки маю цю проблему, але брат Бредлі Р. Вілкокс, другий радник у генеральному президентстві Товариства молодих чоловіків, сказав слова, які дають мені надію: “Дехто помилково отримує послання, що вони не є достатньо гідними для активного залучення до євангельського життя, бо ще не повністю подолали погані звички. Боже послання полягає у тому, що гідність — це не бездоганність. Бути гідними — це бути чесними і продовжувати докладати зусилля. Нам потрібно бути чесними з Богом, провідниками священства та іншими, хто любить нас, і нам потрібно прагнути дотримуватися заповідей Бога і ніколи не здаватися лише тому, що ми зробили помилку”¹.

Як і юнак з його виступу, який боровся з потягом до порнографії, я намагаюся ставити “маленьк[і], досяжн[і] ціл[і]” та зосереджуватися на “поступовому зростанні” замість того, щоб казати собі: “зараз або ніколи”².

Я вже досягнув великих результатів у подоланні потягу до порнографії завдяки допомозі, отриманій від провідників Церкви та друзів. Але додаткову допомогу я знаходив у духовних звичках. Коли мені було найважче, я часто почувався негідним долучатися до духовних практик, хибно вважаючи, що Небесний Батько та Ісус Христос соромляться мене. Утім я зрозумів, що Вони завжди з любов’ю запрошують мене звертатися до Них шляхом вивчення Писань, молитви та храмового поклоніння, аби мати доступ до їхньої цілющої сили, особливо в найтемніші моменти.

Я не сумніваюся, що, продовжуючи докладати зусиль, одного дня зможу повернутися до Небесного Батька, знаючи, що зробив усе, що міг. І я буду плакати біля ніг Спасителя Ісуса Христа, бо завдяки Йому це стало можливим. Я безмежно вдячний за дар Його Спокути і за всі можливості, які Він надає мені, якщо я не здаюся.

Віра і надія в Христі

Якщо ви маєте залежність від порнографії, то знайте, що ви не самотні. Не здавайтеся. Шлях подолання вимагатиме часу, віри і зусиль. Але факт того, що ви докладаєте зусиль, аби отримати допомогу, означає, що ви на правильному шляху. Звертайтеся до Бога. Звертайтеся до тих, хто вас любить. Просіть про допомогу. Будьте чесними і смиренними. Повідомте провідникам Церкви про свої труднощі.

Ісус Христос з вами, якщо ви намагаєтеся подолати звичку, незалежно від того, скільки спроб ви зробите. Він знає ваше добре серце і вашу божественну цінність. Ваші зусилля намагатися означають для Нього усе, а якщо ви виявляєте віру, Він виявить вам Свою милість, аби допомогти подолати ваші слабкості (див. Етер 12:27). Як пообіцяв Президент Рассел М. Нельсон: “Віра в Ісуса Христа є найбільшою силою, доступною в цьому житті. Тим, хто вірує, все можливе”³.