Коли виникають випробування, це не означає, що ми припустилися помилки

Конан Куадіо

Коли випробування в моєму житті приходили одне за одним, Бог не забирав від мене проблеми, але благословляв силою і надією.

У підлітковому віці я сильно захворів. У моїх батьків не було достатньо грошей, щоб покласти мене у лікарню, тож ми ходили від церкви до церкви в пошуках когось, хто міг би допомогти. Через якийсь час ми перестали це робити, і я страждав фізично і духовно.

Я пам’ятаю, що запитував: “У чому полягає мета життя? Чому я тут? Чи чудеса взагалі бувають?”

Коли під час цієї хвороби в мене з’являлось трохи сили, я читав релігійні книжки різних конфесій у пошуках відповідей і миру. Одного дня я подумки молився Богу і сказав про своє бажання приєднатися до церкви — але я не знав до якої!

Через рік я фізично одужав, але все ще мав багато запитань. Якось я побачив, що мій брат розмовляв з двома молодими людьми у білих сорочках. Вони запросили мене і решту моїх братів і сестер приєднатися до розмови.

Саме тоді я вперше почув про Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів і Книгу Мормона.

Того ж тижня нас запросили відвідати церковні збори, і невдовзі мене запросили охриститися. Я прийняв запрошення, не вагаючись. З того дня я став членом Церкви і згодом мав привілей служити на місії повного дня.

Однак були періоди, коли я стикнувся зі спротивом членів сім’ї, друзів та інших оточуючих. Дехто з них хотів, щоб я занепав духом, дехто принижував мене і ображав мою нову віру. Але попри ці труднощі я продовжував рухатись уперед.

Випробування дають нам можливість зростати

Мій досвід перебування в Церкві, навчив мене, що іноді хороші люди переживають важкі часи. Випробування і труднощі приносять почуття непевності у майбутньому. Іноді ми навіть можемо сумніватися у нашому потенціалі чи у вірності шляху, яким йдемо. Але я зрозумів, що випробування в моєму житті не були наслідком помилок. Взагалі, все якраз навпаки.

Я проходив через випробування, тому що випробування — це частина Божого плану.

Господь сказав Джозефу Сміту: “І якщо тебе буде кинуто в яму чи в руки вбивць, і вирок смерті буде винесено тобі… якщо самі щелепи пекла широко розкриють свою пащу на тебе, знай, сину Мій, що все це додасть тобі досвіду і буде тобі на благо” (Учення і Завіти 122:7).

Протягом нашої смертної подорожі на землі ми можемо проходити через труднощі, розчарування, сум, хвороби та інші страждання, але ми не повинні здаватися або сходити зі шляху євангелії. Ці труднощі є саме тим, що допомагає нам ставати більше схожими на Бога.

Бог любить нас і відповідає на наші молитви

Енош описував те, як він молився Богу, такими словами: “І моя душа жадала; і я став навколішки перед моїм Творцем, і я заволав до Нього в палкій молитві і благанні за свою власну душу; і весь день я волав до Нього” (Енош 1:4).

Як Енош, я щиро молився, коли в мене були проблеми з серцем і пізніше, коли я долав спротив через те, що приєднався до Церкви. Бог відповідав на мої молитви, даруючи мені необхідний спокій і надію, які мені були необхідні, кожного разу, коли я переживав труднощі.

І хоча Він не вилікував моє серце і не перешкоджав людям, які переслідували мене через належність до Церкви, Бог все ж давав мені особливі запевнення і надію, що допомогло мені залишатися сильним на шляху завітів.

Спокій після бурі

Я знаю, що ми на землі для того, щоб вчитися, зростати і готуватися до зустрічі з Богом. Я радий, що мої труднощі допомогли мені прийняти євангелію, дізнатися про мою істинну сутність і служити Божим дітям. Я вдячний, що не здався, коли переді мною постали труднощі після приєднання до Церкви. З того часу я отримав благословення — мене було зараховано до Університету Бригама Янга–Айдахо, і я також служив місіонером програми BYU–Pathway Worldwide.

Бог буде скеровувати нас, вдосконалювати нас і вести до божественної долі, яку Він підготував особисто для кожного з нас. Я знаю, що якщо ми будемо залишатися на шляху завітів, то знайдемо радість у цьому житті, а також у житті прийдешньому.