1 Нефій 16–17

Жінки у пустині

Ходити з Господом

жінки працюють

Дочки Ізмаїла подорожували зі своєю сім’єю у пустині. Подорож була важкою. Через якийсь час вони одружилися з синами Легія і Сарії.

1 Нефій 16:7; 17:1

дочки сумують біля могили Ізмаїла

Одного дня Ізмаїл помер. Його дочки дуже засмутилися. Вони сумували за своїм батьком. Дочки побоювалися, що вони та їхні сім’ї також помруть у пустині. Вони були ображені на Легія та Нефія і хотіли повернутися додому в Єрусалим.

1 Нефій 16:34–36

сестри втішають одна одну

Голос Господа промовляв до дочок Ізмаїла та їхніх сімей. Вони покаялися, і Господь благословив їх.

1 Нефій 16:39

Сарія з малими дітьми

Жінки народжували у пустині дітей. У Сарії також народилося ще двоє синів, Яків і Йосип.

1 Нефій 17:1; 18:7

сім’ї подорожують

Господь допомагав жінкам у їхній подорожі. Він благословив їх великою кількістю молока для їхніх немовлят. Він допомагав жінкам ставати сильними під час подорожі.

1 Нефій 17:1–3

матері та діти у наметі

Господь сказав, що Він веде дочок та їхні сім’ї до обіцяної землі. Господь пообіцяв сім’ям, що під час подорожі вони матимуть усе необхідне. Він зробив їжу, здобуту на полюванні, придатною до споживання, і Він скеровував їх.

1 Нефій 17:3, 5, 12–14

сім’ї на березі моря

Після восьми років у пустині сім’ї дісталися моря. Жінки раділи разом зі своїми сім’ями. Земля біля моря була прекрасною. Вони назвали її Щедрою, бо вона була повна їстівних плодів і меду. Господь підготував усе це для них.

1 Нефій 17:4–6