Алма 18–19

Віра цариці

Знаходити радість в Ісусі Христі

Цариця ламанійців правила зі своїм чоловіком, царем Ламонієм. Цар попросив нефійця на ім’я Аммон навчати його про Господа. Цар повірив тому, що сказав йому Аммон. Цар став на коліна, щоб помолитися, і попросив Господа пробачити його. Під час молитви цар упав на землю. Здавалося, що він помер.

Алма 18:21, 24–42

Слуги царя принесли його до цариці. Вони поклали його на ліжко. Він лежав там і не рухався два дні і дві ночі.

Алма 18:43

У цей час цариця та її діти дуже сумували. Вони були поруч із царем і оплакували його. Деякі люди казали, що царя слід поховати. Але цариця хотіла спочатку поговорити з Аммоном. Вона почула, що він має Божу силу. Слуги цариці попросили Аммона прийти до цариці.

Алма 18:43; 19:1–3, 5

Цариця сказала Аммону, що чула, що він пророк Бога. Вона попросила Аммона піти подивитися на царя. Аммон знав, що цар живий. Саме сила Бога змусила царя заснути. Аммон сказав цариці, що її чоловік прокинеться наступного дня.

Алма 19:3–8

Цариця довіряла Аммону і мала велику віру в Бога. Вона вірила, що її чоловік прокинеться наступного дня. Аммон сказав їй, що вона благословенна завдяки своїй великій вірі. Він сказав цариці, що у неї більше віри, ніж у людей з його народу. Цариця залишалася поряд і наглядала за своїм чоловіком усю ніч.

Алма 19:9–11

Наступного дня цар прокинувся. Він сказав цариці, що бачив Ісуса Христа. Цариця і цар дізналися, що Ісус їх дуже любить, і сповнилися радості.

Алма 19:12–13