“Цар Ной і цар Лімгій”, Оповідання з Книги Мормона (2023)
Цар Ной і цар Лімгій
Втеча від ламанійців
Цар Ной правив групою нефійців. Він робив багато поганого, і деякі люди сердилися на нього. Чоловік на ім’я Гедеон боровся з Ноєм із мечем. Ной втік і піднявся на вежу. З башти він побачив військо ламанійців, яке наступало. Ной вдавав, що боїться за свій народ, і Гедеон зберіг йому життя.
Ной та його народ втекли. Але ламанійці переслідували їх і почали нападати на них. Ной наказав чоловікам покинути свої сім’ї і тікати з ним.
Деякі чоловіки пішли з Ноєм. Але багато чоловіків вирішили залишитися зі своїми сім’ями. Лімгій, син Ноя, також вирішив залишитися.
Багато дочок стали перед військом і благали ламанійців не кривдити їхні сім’ї. Ламанійці прислухалися до тих дочок і зберегли нефійцям життя. Натомість ламанійці захопили нефійців.
Чоловіки, які втекли, хотіли повернутися до своїх сімей. Ной намагався зупинити їх, тому люди вбили його. Потім вони повернулися до своїх сімей.
Чоловіки були дуже раді, що їхні сім’ї були в безпеці. Вони розповіли Гедеону, що сталося з Ноєм.
Народ вибрав Лімгія своїм новим царем. Лімгій пообіцяв ламанійському царю, що вони віддаватимуть ламанійцям половину всього, що вони мали. У відповідь цар ламанійців пообіцяв, що не буде кривдити народ Лімгія.
Вони жили у мирі декілька років. Потім ламанійці почали погано ставитися до народу Лімгія. Люди захотіли знову бути вільними. Вони намагалися боротися з ламанійцями, але зазнали поразки. Люди молилися Богові про допомогу.
Одного дня нефієць на ім’я Аммон відвідав Лімгія та його народ. Аммон прийшов з землі, яка називалася Зарагемля. Цар Лімгій був радий його бачити.
Аммон міг привести народ Лімгія до Зарагемлі, але спочатку їм потрібно було втекти від ламанійців. У Гедеона з’явився план.
Вночі Гедеон дав ламанійській сторожі більше вина, щоб вони поснули. Коли сторожа спала, Лімгій і всі його люди втекли з міста.
Вони пішли в Зарагемлю і приєдналися до нефійців. Лімгій та його народ більше дізналися про Бога. Вони уклали завіт, тобто дали особливе обіцяння служити Богу і виконувати Його заповіді. Вони охристилися і стали членами Церкви Бога. Вони пам’ятали, що Бог допоміг їм втекти від ламанійців.