1 Нефій 16

Ліягона і зламаний лук

Прагнення отримати допомогу від Господа

Сім’ї Легія та Ізмаїла мандрували пустинею багато років. Господь вів їх кращими землями. Під час подорожі їм потрібно було полювати і здобувати їжу. Це була важка подорож.

1 Нефій 16:14; 17:1, 4

Господь пообіцяв привести сім’ї до хорошої землі, якщо вони будуть дотримуватися заповідей. Вони не знали, як знайти ту землю, але Він вестиме їх.

1 Нефій 2:20; 10:13; 17:13–14

Одного ранку Легій здивувався, знайшовши біля свого намету кулю з латуні. Ця куля називалася Ліягона. Всередині Ліягони стрілка вказувала шлях, яким група мала подорожувати. Іноді вони бачили послання, написані Господом на Ліягоні. Саме так їх скеровував Господь.

1 Нефій 16:10, 16, 26–29; Aлма 37:38

Одного дня, під час полювання, у Нефія зламався сталевий лук. Без нього сім’ї не могли здобути їжу. Брати Нефія розгнівалися на нього і на Господа.

1 Нефій 16:18–21

Усі вони були дуже стомлені й голодні. Дехто з них сумував і ремствував. Вони боялися, що будуть голодувати. Навіть Легій скаржився Господу.

1 Нефій 16:19–22, 35

Нефій зробив з дерева новий лук і стрілу. Він вірив, що Господь допоможе йому знайти їжу.

1 Нефій 16:23

Нефій запитав Легія, куди йому слід піти полювати. Легій жалкував про те, що ремствував. Він покаявся і попросив Господа про допомогу. Господь наказав Легію подивитися на Ліягону. На ній було написано послання. Сім’ї дізналися, що Ліягона працювала лише тоді, коли вони мали віру в Господа і виконували заповіді.

1 Нефій 16:23–29

Іноді Господь змінював послання на Ліягоні, щоб допомогти їм під час подорожі. Ліягона допомогла Нефію дізнатися, де полювати. Він приніс їжу, щоб вони могли поїсти, і всі були щасливі. Вони покаялися і дякували Господу.

1 Нефій 16:28–32