“Теанкум і Мороній”, Оповідання з Книги Мормона (2023)
Теанкум і Мороній
Вияв великої мужності
Після смерті Амалікії царем ламанійців став його брат Амморон. Амморон продовжував боротися з нефійцями. Війна тривала багато років. Нефійці почали перемагати, тому всі війська ламанійців втекли в одне місто. Мороній, Теанкум та інший нефійський полководець вирушили за ламанійцями зі своїми військами.
Алма 52:3–4; 54:16–24; 62:12–35
Теанкум гнівався через те, що Амалікія та Амморон спричинили цю велику, довгу війну. Через війну загинуло багато людей і було дуже мало їжі. Теанкум хотів закінчити війну. Вночі він пішов у місто, щоб знайти Амморона.
Теанкум переліз через стіну міста. Він ходив вулицями міста, поки не знайшов місце, де спав Амморон.
Теанкум кинув списа в Амморона. Він влучив йому в серце. Але Амморон перед смертю розбудив своїх слуг.
Слуги Амморона переслідували Теанкума і вбили його. Інші нефійські полководці дуже засмутилися через смерть Теанкума. Він сміливо боровся за свободу свого народу.
Хоча Теанкум і помер, він допоміг нефійцям перемогти у війні. Завдяки йому ламанійці втратили свого полководця. Наступного ранку Мороній бився з ламанійцями і переміг. Ламанійці залишили землю нефійців, і війна закінчилася.
Нарешті настав мир. Мороній багато працював, щоб захистити нефійські землі від ламанійців. Тоді Мороній пішов додому, щоб жити в мирі. Пророки навчали євангелії і керували Церквою Бога. Люди довіряли Господу, і Він благословляв їх.