Історії з Писань
Теанкум і Мороній


“Теанкум і Мороній”, Оповідання з Книги Мормона (2023)

Алма 62

Теанкум і Мороній

Вияв великої мужності

Зображення
Амморон з ламанійським військом борються з нефійським військом

Після смерті Амалікії царем ламанійців став його брат Амморон. Амморон продовжував боротися з нефійцями. Війна тривала багато років. Нефійці почали перемагати, тому всі війська ламанійців втекли в одне місто. Мороній, Теанкум та інший нефійський полководець вирушили за ламанійцями зі своїми військами.

Алма 52:3–4; 54:16–24; 62:12–35

Зображення
Теанкум тримає спис і наближається до міста вночі

Теанкум гнівався через те, що Амалікія та Амморон спричинили цю велику, довгу війну. Через війну загинуло багато людей і було дуже мало їжі. Теанкум хотів закінчити війну. Вночі він пішов у місто, щоб знайти Амморона.

Aлма 62:35–36

Зображення
Теанкум тримає мотузку з гаком і перестрибує через стіну

Теанкум переліз через стіну міста. Він ходив вулицями міста, поки не знайшов місце, де спав Амморон.

Алма 62:36

Зображення
Теанкум стоїть біля входу в намет зі списом і мотузкою

Теанкум кинув списа в Амморона. Він влучив йому в серце. Але Амморон перед смертю розбудив своїх слуг.

Алма 62:36

Зображення
Теанкум протистоїть ламанійським воїнам зі списами

Слуги Амморона переслідували Теанкума і вбили його. Інші нефійські полководці дуже засмутилися через смерть Теанкума. Він сміливо боровся за свободу свого народу.

Aлма 62:36–37

Зображення
Нефійські воїни беруть у полон ламанійських воїнів

Хоча Теанкум і помер, він допоміг нефійцям перемогти у війні. Завдяки йому ламанійці втратили свого полководця. Наступного ранку Мороній бився з ламанійцями і переміг. Ламанійці залишили землю нефійців, і війна закінчилася.

Aлма 62:37–38

Зображення
Полководець Мороній керує чоловіками, які будують село, а сім’ї спостерігають за цим

Нарешті настав мир. Мороній багато працював, щоб захистити нефійські землі від ламанійців. Тоді Мороній пішов додому, щоб жити в мирі. Пророки навчали євангелії і керували Церквою Бога. Люди довіряли Господу, і Він благословляв їх.

Алма 62:39–51

Роздрукувати