“25 квітня–1 травня. Буття 24; 31–34: “Сам Я піду”, За Мною йдіть—для Недільної школи. Старий Завіт. 2022 (2021)
“25 квітня–1 травня. Вихід 24; 31–34”, За Мною йдіть—для Недільної школи. 2022
25 квітня–1 травня
Вихід 24; 31–34
“Сам Я піду”
Нехай ці слова старійшини Джеффрі Р. Холланда скеровують вашу підготовку до навчання: “Більшість людей не приходить до Церкви, щоб лише дізнатися щось новеньке з євангелії. … Вони приходять, сподіваючись дістати духовний досвід. … Вони хочуть зміцнити віру і відновити надію” (“Учитель, що прийшов від Бога”, Ліягона, лип. 1998, с. 26).
Записуйте свої враження
Заохочуйте до обміну думками
Члени класу можуть уявити, що друг їм каже: “Я не читаю Старий Завіт; він не є актуальним для мого життя”. Попросіть їх відповісти, поділившись тим, що здалось їм значущим під час недавнього вивчення Старого Завіту.
Навчайте доктрини
Ми шануємо Суботній день, як вияв нашого зобов’язання перед Господом.
-
Ви можете почати, запитавши членів класу, чи їм колись доводилося пояснювати члену сім’ї або другу, чому вони ставляться до неділі не так, як до інших днів. Попросіть їх поділитися тим, що вони казали або що вони можуть сказати в майбутньому. Прочитання Вихід 31:12–17 або висловлювання, наведеного в “Додаткових джерелах”, може допомогти їм знайти додаткові ідеї. Як наші рішення у Суботній день демонструють наше зобов’язання перед Ісусом Христом?
-
І хоча покарання, описані у Вихід 31:14–15, не застосовуються у наш час, вони показують, як серйозно ставиться Господь до Суботнього дня. Чому ця заповідь така важлива? Обговорення цих уривків з Писань може бути корисним: Вихід 31:12–17; Ісая 58:13–14; Учення і Завіти 59:9–13.
Гріх відвертає нас від Бога, але Бог пропонує нам повернутися назад.
-
Щоб допомогти членам класу обдумати і персоналізувати розповідь у Вихід 32, спершу попросіть їх розглянути розділ самостійно або в групах. Після цього попросіть кількох членів класу уявити себе ізраїльтянами, яким не вистачало терпіння, поки чекали повернення Мойсея, і вони вирішили зробити золотого ідола. Які почуття могли привести їх до поклоніння ідолу? Інші члени класу можуть спробувати переконати їх залишатися вірними Господу і Його пророку. Члени класу можуть обговорити те, що надихає їх дотримуватися своїх завітів. Що ми можемо робити, аби допомогти тим, кому може бути важко дотримуватися їхніх завітів?
-
Коли люди читають Старий Завіт, вони інколи дивуються жорстким покаранням, які Господь призначив за гріх. Вихід 34:1–9 може допомогти їм побачити, що хоча Господь і не виправдовує гріх, Він також є милостивим і пропонує прощення тим, хто кається. Можливо, члени класу можуть прочитати цей уривок і обдумати такі запитання: Що ми дізнаємося з цих віршів про Господа? Чому потрібно знати це про Нього? Ви можете звернути увагу на те, що у Перекладі Джозефа Сміта Вихід 34:7 пояснюється, що Бог не “вважає чистим непокірного” (замість “вважає чистим винуватого”). Що це може означати? Можливо, члени класу можуть розповісти про те, як вони були свідками Божої милості. Як Бог може бути водночас досконало милостивим і досконало справедливим? (Див. Алма 42:13–15).
-
Вихід 34:6–17 можна розглядати як настанову, щоб допомогти ізраїльтянам покаятися у своєму гріховному ідолопоклонстві, описаному у Вихід 32. Що ми знаходимо у цих віршах такого, що могло б допомогти ізраїльтянам покаятися? Що ми дізнаємося про Господа і покаяння з цієї настанови?
Нам потрібна присутність Бога в нашому житті.
-
Як ви допоможете членам класу застосувати те, що Господь сказав Мойсею у Вихід 33:11–17? Ви можете почати з огляду роботи, яку Мойсей ще мав виконати для Бога (див. Вихід 33:1–3). Що зі знайденого нами у віршах 11–17 зміцнило б і втішило Мойсея? Члени класу можуть подумати про те, що Бог хоче, аби вони зробили, наприклад, виконання церковного покликання, сімейного обов’язку або можливості зі служіння. Після цього вони можуть прочитати ці вірші знову. Про що ми дізнаємося стосовно того, як Бог підтримуватиме нас?
Додаткові джерела
Суботній день—це знак.
Президент Рассел М. Нельсон пояснив: “Коли я був значно молодшим, я вивчав складені іншими людьми списки того, що слід і чого не слід робити в Суботу. І лише пізніше я дізнався з Писань, що моя поведінка в Суботній день і моє ставлення до нього служило знаком між мною і моїм Небесним Батьком [див. Вихід 31:13; Єзекіїль 20:12, 20]. Маючи це розуміння, мені більше не потрібен був список того, що треба і чого не треба робити. Коли мені потрібно було прийняти рішення, чи є якась справа прийнятною для Суботи, я просто запитував себе: “Який знак я хочу подати Богові?” Це запитання допомагало мені з кришталевою ясністю приймати рішення стосовно Суботнього дня” (“Субота є приємністю”, Ліягона, трав. 2015, с. 130).