“Урок 114 — Учення і Завіти 101:1–42. “Незважаючи на їхні гріхи, Мою утробу сповнено співчуттям”, Учення і Завіти. Посібник для вчителя семінарії (2025)
“Учення і Завіти 101:1–42”, Учення і Завіти. Посібник для вчителя семінарії
Урок 114: Учення і Завіти 98–101
“Незважаючи на їхні гріхи, Мою утробу сповнено співчуттям”
Святим у Міссурі було тяжко вести праведне життя, як заповідав Господь. У результаті вони втратили значну частину Господньої сили і захисту, і вороги вигнали їх з їхніх домівок. Незважаючи на це, Господь запевнив їх у Своїй любові і співчутті до них. Мета цього уроку — допомогти студентам відчути співчуття і милість Спасителя до них.
Можливі навчальні завдання
Можна показати подане нижче зображення і запитати студентів про різні причини того, чому молода жінка може почуватися засмученою. З відповідей студентів можна скласти список на дошці.
Надавши студентам достатньо часу, поговоріть з ними про те, що випробування, з якими ми стикаємося, можуть мати різні причини. Серед них — наш власний вибір, природна частина життя або неналежний вибір інших. Ці три категорії можна записати на іншій частині дошки і запропонувати студентам розподілити причини зі списку по відповідних категоріях.
Ви можете звернутися до висловлювання у “Додаткових джерелах” з розділу “Лихо ” у розділі “Теми і запитання”, щоб отримати більше інформації про ці три причини страждань.
Відповідь Господа на страждання святих
Ви можете прочитати або коротко викласти своїми словами наведену нижче контекстну інформацію.
У 1833 році протистояння у Міссурі набуло насильницького характеру — натовпи погромників почали вдаватися до насильства, намагаючись вигнати святих з Індепенденсу. Святі не мали певності — стояти їм на своєму чи тікати, тим часом погода ставала холоднішою, а напруженість посилювалася. У той час пророк Джозеф Сміт перебував у Кертленді, штат Огайо, але він отримував вісті про становище святих. Знаючи про їхній біль і розпач, пророк звернувся з молитвою до Небесного Батька і запитав, чи зможуть вони повернутися до своїх домівок у Міссурі. Пророк отримав одкровення, нині відоме як Учення і Завіти 101 . (Додаткову інформацію про випробування святих див. у книзі Святі , том 1, Стяг істини , розділ 17 .)
Прочитайте Учення і Завіти 101:1–2 і знайдіть, чому Господь дозволив святим так страждати.
Допоможіть студентам зрозуміти, що, крім страждання через їхні проступки, святі страждали через неналежний вибір інших людей (погромників) та через природну складову життя (зимовий холод).
Для виконання наведеного нижче завдання студентів можна об’єднати в пари. Можна попросити їх прочитати вірші: один напарник шукає те, що могло засмутити, а інший — те, що могло бути втішним.
Прочитайте Учення і Завіти 101:3–9 і знайдіть, що було втішним, а що засмучувало.
Що ви дізналися?
Відповідно до віршів 3 і 9 , як Господь бачить тих, хто згрішив?
Студенти можуть визначити істини, зокрема, таку: навіть коли ми згрішили, Господь виявляє до нас співчуття і милість .
Обговоріть зі студентами, як цей принцип може допомогти нам покладатися на Господа у наш час. У пригоді можуть стати наведені нижче запитання.
Що ви дізнаєтеся про Господа з того, що Він виявляє співчуття і милість до нас, коли ми грішимо, замість того, щоб не зважати на наші гріхи?
Чому, на вашу думку, Ісус Христос здатний виявляти співчуття і милість у відповідь на наші гріхи?
Мотивація характером Христа
Запропонуйте студентам поміркувати, чому вони особисто потребують співчуття і милості Спасителя. Попросіть їх подумати над тим, як Його співчуття і милість можуть благословити їхнє життя.
Давайте студентам можливості обговорювати євангельські істини. Наведене далі завдання заохочує студентів до вивчення, а потім до обговорення євангельських істин, які вони вивчають. Щоб дізнатися більше про те, як заохотити студентів це зробити, див. тренінг “Encourage learners to share the truths they are learning (Заохочуйте студентів ділитися істинами, які вони вивчають) ” у посібнику Teacher Development Skills (Розвиток навичок учителя) . Цю навичку можна відпрацювати, запросивши студентів поділитися одне з одним тим, що вони вивчають.
Ви можете об’єднати студентів у пари та запропонувати їм прочитати висловлювання і уривок з Писань, подані нижче. Після цього вони можуть обговорити ці запитання разом.
Прочитайте подане нижче висловлювання і уривок з Писань та знайдіть, що з вивченого про характер Ісуса Христа може допомогти людині, яка згрішила.
Старійшина Уліссес Соарес, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
13:12
На відміну від вас і мене Христос здатний чітко бачити всі грані кожної ситуації. Навіть знаючи всі наші слабкості, як знає їх Він, Спаситель не поспішає засуджувати нас, але продовжує працювати з нами зі співчуттям увесь час. (Уліссес Соарес, “Незмінне співчуття Спасителя ”, Ліягона , лист. 2021, с. 15)
Євреям 4:14–16
Можна поділитися особистим досвідом того, як вас благословили співчуття і милість Спасителя. Запропонуйте бажаючим теж поділитися своїм досвідом. Пам’ятайте, що ні ви, ні студенти не мають ділитися досвідом, який є занадто особистим, чи сповідуватися у гріхах минулого.
Студентам можна розповісти, що святі у Міссурі сподівалися побудувати Сіон в Індепенденсі, але були змушені залишити ту місцевість. Хоча студенти можуть не співвідносити себе зі втратою Сіону, вони можуть відчувати втрату чогось іншого, дорогого чи священного для них, наприклад, друзів чи можливостей духовного зростання. Попросіть їх прочитати наведені далі вірші і подумати про те, чого вони навчають про Спасителя.
Прочитайте Учення і Завіти 101:16–19 і знайдіть втішення і бачення, які пропонує Господь.
Що ці вірші допомагають вам зрозуміти про те, як на речі і ситуації дивиться Спаситель?
Чого Господь навчав про Сіон, що може стосуватися нашого сучасного життя?
Можна попросити студентів подумати про власні проблеми і рішення. Вони можуть відповісти у своїх щоденниках для навчання на подані нижче запитання.
Який вірш з Учення і Завітів 101:1–19 ви хочете запам’ятати?
Як, на вашу думку, співчуття або милість Спасителя може бути благословенням для вашого життя?
Який крок ви могли б зробити відповідно до того, що відчуваєте?
“Лихо приходить з різних джерел. Випробування можуть бути наслідком власної гордовитості і неслухняності людини. Цих випробувань можна уникнути завдяки праведному життю. Інші випробування є просто природною частиною життя і часом можуть з’являтися, коли люди живуть праведно. Наприклад, люди можуть зазнавати випробувань у часи хвороби, невизначеності чи смерті рідних. Іноді лихо може бути наслідком неналежних рішень інших людей, їхніх образливих слів і вчинків” (Теми і запитання, “Лихо ”, topics.ChurchofJesusChrist.org ).
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
15:23
Наскільки б ви, на вашу думку, не запізнилися, скільки б, як ви думаєте, нагод не втратили, скількох би помилок, як ви відчуваєте, не припустилися, або скількох талантів, ви думаєте, що не маєте, чи як далеко від дому, від сім’ї та від Бога ви не віддалилися б, я свідчу, що ви не зайшли далі тієї відстані, куди сягає божественна любов. Ви не можете зійти нижче тієї глибини, до якої сяє нескінченне світло Спокути Христа. (Джеффрі Р. Холланд, “Робітники у винограднику ”, Ліягона , трав. 2012, с. 33)
Старійшина С. Скотт Гроу, сімдесятник, сказав:
2:3
Ісус Христос є Великим Цілителем наших душ. За винятком гріхів загибелі, не існує такого гріха чи провини, болю або смутку, на який би не розповсюджувалася зцілююча сила Його Спокути.
Коли ми грішимо, Сатана говорить нам, що все втрачено. На противагу цьому наш Викупитель пропонує спокутування для всіх — немає значення, що саме ми зробили не так. Це стосується і вас, і мене. (С. Скотт Гроу, “Диво Спокути ”, Ліягона , трав. 2011, с. 109)
У трансляції для молоді старійшина Герріт У. Гонг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навів такий приклад юнака, який не відчував себе гідним Божої любові:
59:34
Божественне покарання має щонайменше три цілі: (1) переконати нас покаятися; (2) удосконалити й освятити нас і (3) час від часу змінювати наш курс в житті, ставлячи на стежку, яка, як Бог знає, є кращою для нас. (Д. Тодд Крістофферсон, “Кого Я люблю, тому докоряю й караю того ”, Ліягона , трав. 2011, с. 98)
До того як святих було вигнано з округи Джексон, штат Міссурі, вони отримали кілька попереджень, що страждатимуть, якщо не покаються. Наприклад, у січні 1833 року Джозеф Сміт покарав Уільяма В. Фелпса й Сідні Гілберта за критичні й негативні листи, які вони написали. Орсон Гайд та Гайрум Сміт написали листа до провідників Церкви у Міссурі, попереджаючи їх про “ниці, темні, сліпі наклепи” щодо пророка Джозефа Сміта. Через ці та інші провини Орсон Гайд і Гайрум Сміт попередили, що святих у Міссурі чекає “бич і суд” (The Joseph Smith Papers, Documents, Volume 2: July 1831–January 1833 , ed. Matthew C. Godfrey and others [2013], 367, 373–374).
Якщо ви вирішите, що студентам буде легше зрозуміти істину, яку вони визначили з Учення і Завітів 101:3, 9 , за допомогою навчальної ситуації, то скористайтеся такою:
Галина — молода жінка, що вже кілька років не має зв’язку з Церквою і євангелією. За цей час вона зробила багато вчинків, що не відповідають ученням Спасителя. Ці її рішення призвели до того, що вона відчула себе далекою від Церкви та молоді її віку у приході. Вона вважає, що Ісус Христос є досконалим і не схвалює її рішень. Для неї зручніше не зважати на релігійні думки чи питання у своєму житті. Також вона відчуває, що за довгий час своєї відсутності в Церкві вона втратила можливості вчитися і розвиватися, як інші молоді люди її віку.
Що було б корисним зрозуміти Галині із того, що ви сьогодні дізналися чи відчули?
Як розуміння співчуття і милості Ісуса Христа впливає на нашу мотивацію до покаяння?
Яким свідченням чи досвідом зі свого життя щодо співчуття і милості Спасителя ви могли б поділитися із Галиною?
Надихаючим для студентів може бути дізнатися про умови під час Тисячоліття.
Ви можете пояснити, що втішаючи Своїх святих, Господь поділився з ними великою картиною Сіону та зібрання і благословення святих (див. Учення і Завіти 101:16–19 ). Господь змальовує цю картину ще докладніше, навчаючи святих про прийдешнє Тисячоліття, що настане після побудови Сіону та Другого пришестя (див. Учення і Завіти 101:20–23 ).
Можна запропонувати студентам прочитати Учення і Завіти 101:27–35 і знайти одкровення Господа про те, що відбуватиметься протягом Тисячоліття. Ви можете запитати студентів, що з того, що вони дізналися, найбільше їх вразило. Можна запросити студентів ставити будь-які запитання щодо цих віршів. Студенти можуть позначити у своїх примірниках Писань, що ці вірші стосуються Тисячоліття. Можна переглянути коментарі до цих віршів в “Учення і Завіти. Посібник для студентів” (2025).
Після цього можна попросити студентів прочитати Учення і Завіти 101:36–38 та розповісти, як ці вірші допомагають їм відповісти на наведені далі запитання.
Як Спаситель хоче, щоб ви почувалися, знаючи, що настане в майбутньому?
Як знання майбутнього змінює наше бачення сьогоднішніх проблем і негараздів?
Щоб допомогти студентам краще зрозуміти Учення і Завіти 101:39–41 (див. також Матвій 5:13 ), можна запитати у них, яку користь має сіль. Допоможіть їм зрозуміти, що сіль посилює смак їжі, зберігає їжу, а також має цілющі властивості. Попросіть їх прочитати вірші 39–40 і знайти, чого Спаситель навчає про людей і сіль.
Можна навести наведене нижче висловлювання старійшини Карлоса Е. Есея (1926–1999): “Один всесвітньовідомий хімік розповідав мені, що сіль не втрачає своєї солоності з часом. Солоність втрачається внаслідок змішування і забруднення” (Carlos E. Asay, “Salt of the Earth: Savor of Men and Saviors of Men ”, Ensign , May 1980, 42). Ви можете поставити наведені далі запитання.
Як чоловіки й жінки можуть бути сіллю для людей на землі?
Як це порівняння може співвідноситися зі святими у Міссурі?
Як Господній народ може зберігати свої властивості сьогодні?
Прочитайте Учення і Завіти 101:41–42 і знайдіть, що, як навчав Спаситель, має відбутися, щоб святі почали повертати свої властивості. Дайте студентам можливість поділитися своїми думками і допоможіть їм зрозуміти, що Господь бажав, щоб Його святі очистилися через покарання й упокорення перед Ним.