Матеріали

Оплата за мою освіту

Призначте виконавців ролей і розіграйте описану далі сценку.

ГАННА: О-го! Цього тижня я так багато дізналась про різні навчальні заклади.

КАТЕРИНА: Ви просто мали бачити її. Вона підходила сюди й розмовляла з усіма цими людьми. Я за нею не встигала.

БОРИС: Ти зробила остаточний вибір?

ГАННА: Ні, але звузила його до двох варіантів.

КАТЕРИНА: І в мене визначилося три непогані варіанти.

МИКОЛА: Так це ж чудово, друзі! А я ніяк не визначусь.

БОРИС: Що ти маєш на увазі?

МИКОЛА: Ну, я все ще відчуваю себе дуже розгубленим. А, може, просто наляканим. Ніхто ніколи в моїй сімʼї не навчався в навчальному закладі вище базового рівня. Я звертався до п’ятьох закладів, і це просто мене приголомшило. Вимоги здалися такими складними, а вартість—мені ніколи не знайти таких грошей.

БОРИС: А хіба не те саме ти відчував на початку своєї місії?

МИКОЛА: Дійсно так, якщо згадати. Саме це я відчував.

КАТЕРИНА: Але ти ж дійсно був успішним.

МИКОЛА: На те пішов певний час, але я справді був благословенний. І я доріс до цього.

ГАННА: Мені також трохи страшно. Фінанси, де їх взяти? Але я розмовляла з однією сестрою в нашому приході, яка зробила все, що було в її силах, а потім взяла позику, щоб заплатити решту. Це була позика від ПФО. Може, якщо ми просто будемо й далі допомагати одне одному, все якось вирішиться.

БОРИС: А у моєму приході є брат, який заплатив за перший рік, а на другий рік він вже заслужив стипендію.

КАТЕРИНА: Ми з чоловіком стараємося знайти, на чому б трохи заощадити; і в мене ще є дядько, який, мабуть, зможе допомогти.

МИКОЛА: Добре тобі, а в моїй родині багатих дядьків немає. Але коли ми вже дійшли до цього, то не можу ж я перестати мріяти. Може, ти й права, Катю. Я ще тижнів два подумаю, якщо ви, друзі, будете підбадьорювати мене.

Поверніться на с. 45.