Єдина істинна й жива Церква

Пошук відповідей на наші запитання може наблизити нас до Ісуса Христа, якщо ми застосовуємо правильні принципи. Важливо зрозуміти, як отримати одкровення під час пошуку відповідей. Див. тему “Зрозумійте, що одкровення — це процес”, аби дізнатися більше підказок для отримання відповідей на запитання.

Огляд

Від початку Відновлення євангелії і дотепер провідники Церкви стверджували, що всі люди — діти Бога. Наш Небесний Батько любить усіх Своїх дітей і хоче їх благословити.

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів не претендує на монополію на добро й істину. По всьому світу живе безліч людей, які є прикладом цілісності й доброї волі. Істинні й корисні принципи можна знайти в різних релігіях та етичних системах по всьому світу. Кожен з нас має право вірити і поклонятися так, як підказує нам особиста совість (див. Уложення віри 1:11).

У той же час Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів має унікальне доручення від Бога нести повноту євангелії Ісуса Христа світові. Господь Сам проголосив Церкву як “єдину істинну й живу Церкву на лиці всієї землі” (Учення і Завіти 1:30). Євангельське послання, яким ми ділимося, містить дорогоцінні відновлені істини про Бога та наші стосунки з Ним, які не можна знайти більше ніде. Церква також має від Бога повноваження священства виконувати обряди, через які ми вступаємо у завітні стосунки з Ним.

Святі останніх днів вірять і свідчать, що життя за відновленою євангелією приносить тривалу радість, зцілює наслідки гріха і готує дітей Бога знову жити в Його присутності.

Відповідні путівники з вивчення євангелії:

“Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів”
“Відновлення євангелії”
“Завіти і обряди”

Відповіді на ваші запитання

Як Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів ставиться до інших релігійних традицій?

Ми віримо, що Бог надихає хороших людей усіх віросповідань і переконань. У 1978 році Перше Президентство Церкви проголосило: “Великі релігійні лідери світу, такі як: Магомет, Конфуцій і реформатори, а також філософи, включно із Сократом, Платоном та іншими, отримували частку Божого світла. Моральні істини давалися їм Богом, щоб просвітлювати цілі народи і приносити вищий рівень розуміння для окремих людей”. Ми обʼєднуємося з людьми віри і доброї волі по всьому світу, щоб зміцнювати громади, піклуватися про нужденних і виконувати Божу роботу у світі.

Святі останніх днів цінують усе “чеснотне, чудове, славнозвісне, гідне похвали” в інших церквах і світових релігійних традиціях. Президент Гордон Б. Хінклі навчав: “Ми кажемо вам у дусі любові: принесіть з собою усе добре і істинне, що ви маєте і що отримали з будь-якого джерела, приходьте й подивимося, чи можемо ми до цього додати”.

Що означає, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є “єдиною істинною і живою Церквою”?

Церкву скеровує Ісус Христос, Який відкриває Свою волю в наші дні живим пророкам та іншим натхненним провідникам. Неперервне одкровення від Спасителя дозволяє Церкві бути в гармонії з небесами, а також зростати і розвиватися — бути як істинною, так і живою Церквою. Усе живе росте й змінюється. У 2018 році Президент Рассел М. Нельсон сказав: “Ми є свідками процесу відновлення. Якщо ви вважаєте, що Церкву повністю відновлено, то ви бачите лише початок. Попереду ще багато подій”.

Відновлена євангелія, що відбувається в Господній Церкві, дає знання та істину, яких більше ніде не знайти. Вона відкриває індивідуальний доступ до освячувальної сили Бога через Святого Духа та до спасіння і піднесення Божої сімʼї через обряди священства. В Ученні і Завітах 1:30 Господь проголосив, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є “єдиною істинною й живою Церквою на лиці всієї землі, якою Я, Господь, дуже задоволений, кажучи про церкву як загал, а не індивідуально”.

Чи потрібно мені бути членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, щоб спастися?

Як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів ми віримо, що Бог підготував шлях для всіх Своїх дітей, щоб вони могли отримати спасіння через Спокуту Його Сина, Ісуса Христа. Усі будуть спасенні від смерті завдяки Воскресінню Ісуса Христа. Славетне видіння, показане пророку Джозефу Сміту, також навчає, що практично всі діти Бога успадкують якесь царство слави після Воскресіння.

Ці вчення підтверджують велику силу нашого люблячого Бога спасати і Його глибоке бажання це робити. Бог пропонує нам усе, що Він має. Однак ми маємо зробити вибір, щоб прийняти ці благословення. Щоб отримати піднесення, повноту слави, яку пропонує Бог, ми маємо укласти з Ним завіти, прийняти Ісуса Христа і Його євангелію, намагатися жити за вченнями і прикладом Ісуса та смиренно каятися у своїх гріхах, коли ми помиляємося. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів має повноваження від Бога пропонувати укласти завіти й виконувати обряди євангелії Ісуса Христа, які готують нас до найвищого ступеня слави у Божому целестіальному царстві.

Звичайно ж, більшість Божих дітей протягом усієї світової історії ніколи не були членами Церкви Ісуса Христа. Дійсно, більшість людей, які жили на землі, не чули про Ісуса Христа. Однак було і є безліч хороших людей — в усі часи, в усіх релігіях та культурах світу, — які були або є прикладом благочестя у своєму житті. Кожна людина матиме можливість у цьому житті чи в наступному бути навченою про повноту євангелії і прийняти або відкинути її обряди і завіти (див. Учення і Завіти 138:30–35, 57–59).

Чому Церква не сприймає хрищення інших християн?

Невдовзі після того як у 1830 році було організовано Церкву Ісуса Христа, майбутні члени Церкви, які до того вже були охрищені, цікавилися, чи потрібно їм охриститися знову в щойно відновленій Церкві. У відповідь Господь відкрив через Джозефа Сміта, що христитися необхідно владою священства, яку Він відновив. Хоч Церква й шанує праведні наміри інших християн, які ті мали під час їхніх попередніх хрищень, цього вчення ми дотримуємося й сьогодні.

Чи є у Бога “вибраний народ”?

Кожен з нас є улюбленою дитиною Бога. Писання навчають, що Бог укладає завіти зі Своїми дітьми, щоб запропонувати їм такі стосунки, які звʼязують їх з Ним навічно. З Біблії ми дізнаємося, що Бог уклав Свій завіт з Авраамом, проголосивши, що через сімʼю Авраама буде благословенний увесь світ (див. Буття 17:1–7; 22:17–18). Цей завіт було поновлено з дітьми Ізраїля, нащадками Авраама (див. Буття 28:10–15). Хоча люди в різні часи історії розуміли, що цей завіт може бути обмежений певним родоводом, Господь відкрив Своїм апостолам, що “не дивиться Бог на обличчя; але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду”.

Відновлення євангелії через Джозефа Сміта було поновленням вічного завіту з Богом в останні дні. Кожен, хто вибирає скласти завіт з Господом відповідною владою, належить до Його завітного народу. Як сказав Бог Аврааму: “Всі, хто сприймає цю євангелію, будуть… вважатися твоїм сіменем”. Вибравши йти за Ісусом Христом, вони стають “вибраним родом, священством царським, народом святим, людом власності Божої”.

Якими є погляди Церкви на свободу віросповідання?

Здійснення плану спасіння, який дав нам Небесний Батько, залежить від нашої здатності самим робити вибір, дотримуючись релігійної свободи як основного принципу євангелії Ісуса Христа.

Святі останніх днів цінували свободу віросповідання з перших днів існування Церкви. Те, що Джозеф Сміт став жертвою переслідувань і жорстокості, навчило його захищати свободу віросповідання не лише для святих останніх днів, але й для всіх людей. Він закликав святих “позбутися будь-якого духу фанатизму і нетерпимості до релігійних почуттів будь-якої людини”. Він навчав, що “невідʼємне право людини — думати, як вона хоче, [і] поклонятися, як вона хоче” було “першим законом усього, що є священним”.

Провідники Церкви сьогодні підтверджують, що важливо дозволяти всім людям “поклонятися як, де і чому вони хочуть”. Звертаючись до всіх віруючих, президент Даллін Х. Оукс закликав: “З любовʼю і взаємною повагою, яких навчають божественні заповіді, нам слід знаходити способи вчитися одне від одного і зміцнювати спільні зобовʼязання, які обʼєднують нас і сприяють існуванню стабільного, плюралістичного суспільства. Ми повинні йти пліч-о-пліч шляхом свободи віросповідання для всіх, і в той же час користуватися цією свободою, щоб дотримуватися наших відмінних від інших вірувань”.

Дізнайтеся більше

Даллін Х. Оукс, “Потреба в Церкві”, Ліягона, лист. 2021, сс. 24–26
Рассел М. Нельсон, “Правильна назва Церкви”, Ліягона, лист. 2018, сс. 87–89
Дж. Девн Корніш, “Що ми маємо на увазі, коли кажемо, що Церква істинна?”, Ліягона, черв. 2024, сс. 17–21