“Роль пророків”: Теми і запитання (2023)
Запитання про Церкву та євангелію
Роль пророків
Огляд
З давніх часів Бог покликав пророків, щоб вони свідчили про Ісуса Христа і проголошували Його слово. Бог готує, покликає і веде пророків для досягнення Його вічних цілей. Писання містять вчення багатьох пророків, таких як: Мойсей, Ісая, Ілля та Нефій. Кожен з них говорив з людьми своєю мовою, у свій час і в їхньому місці, надаючи натхненне скерування та своєчасні застереження.
Бог продовжує покликати пророків і в наш час. Пророк Джозеф Сміт отримав владу від Бога для укладання євангельських завітів і виконання обрядів священства та відновлення Церкви Ісуса Христа. Він також отримав одкровення, яке прояснило важливі істини, що стосувалися Бога та Його плану для Його дітей. Кожний з його наступників як Президент Церкви мав таку ж владу отримувати одкровення, щоб поглиблювати євангельське знання і скеровувати Церкву. Цей принцип неперервного одкровення є основною ознакою відновленої євангелії.
Святі останніх днів також підтримують Президента Церкви, його радників у Першому Президентстві та членів Кворуму Дванадцятьох Апостолів як пророків, провидців і одкровителів. Учення Церкви проголошуються єдиним голосом цих живих пророків. Доктрина проголошується і тлумачиться Президентом Церкви і підтримується Першим Президентством і Кворумом дванадцятьох, які діють одностайно, за зразком, даним в Ученні і Завітах 107:27–31.
Господь покликав смертних людей бути Його пророками. Як і всі Божі діти, вони проходять через випробування смертного життя, але Господь працює через них, щоб виконувати Свою роботу. Він заповідав Церкві прислухатися до їхньої поради “з усім терпінням і вірою”. Якщо ми будемо це робити, Він обіцяє, що “розжене сили темряви перед [н]ами і зробит[ь] так, щоб небеса захиталися для [н]ашого блага”.
Чому для мене так важливо прислухатися до пророків?
Ісус Христос відновив Свою Церкву в останні дні, щоб допомогти Йому виконати Свою дивовижну роботу: Він бажає навчати про благословення, які приходять завдяки дотриманню завітів, допомогти отримати прощення гріхів і пропонувати допомогу у випробуваннях усім Божим дітям; обʼєднати розділений світ навколо Своїх вчень і Свого прикладу й обʼєднати всі покоління людської сімʼї через обряди спасіння і піднесення.
Господь покликає пророків і дає їм владу скеровувати цю роботу. Він дає їм одкровення, щоб допомогти зрозуміти, на чому наголосити і як просувати вперед Божу роботу. Хоча пророки мають різний життєвий досвід, різні таланти і бачення, вони смиренно прагнуть дізнатися волю Господа щодо Його Церкви і приймають її.
Прагнення зрозуміти й отримати підтвердження божественних покликань пророків, правильно застосовуючи їхні вчення, є складовою учнівства. Слідування за пророками може вимагати “терпіння і віри”, оскільки ми не завжди можемо розуміти божественну мету одкровень і вчень, даних пророку. Хоч у нас можуть виникати запитання, Господь просить нас дотримуватися настанов Його слуг з вірою в Його досконале знання і силу Його Спокути.
Якщо ми дослухаємося до слів пророків, то запрошуємо в наше життя Святого Духа. Ми приєднуємося до всесвітньої спільноти учнів Ісуса Христа, які віддано будують царство Бога на землі. Якщо ми виконуємо пораду пророка, то отримуємо доступ до благословень божественної сили і вічного миру, обіцяних тим, хто укладає євангельські завіти і дотримується їх.
Як я можу здобути свідчення про те, що Господь скеровує Свою Церкву через пророків?
Бог хоче, щоб Його діти прислухалися до Його пророків і довіряли їм. Якщо ми прагнемо цього зі справжнім наміром, то можемо здобути особисте свідчення про те, що Він скеровує Свою Церкву сьогодні.
Ми можемо застосовувати на практиці пораду пророка Алми. “Зроб[іть] дослід над моїми словами, — закликав він зорамійців, — і скорист[ай]теся принаймні частинкою віри, так, навіть якщо ви не можете нічого, окрім того, щоб мати бажання повірити, нехай це бажання працює в вас, аж до того, як ви повірите так, що зможете дати місце для частини моїх слів”.
Далі Алма пояснив: “Тепер ми порівняємо Слово з насінням. Тож, якщо ви знайдете місце, щоб насіння могло бути посіяне у вашому серці, знайте, якщо це справжнє насіння, тобто добре насіння”, і “ви не викинете його вашою зневірою… воно почне розбухати у вашій душі” і ви почнете говорити собі: “Певно, що це є добре насіння, тобто що Слово є добрим, бо воно починає збільшувати мою душу; так, воно починає освітлювати моє розуміння, так, воно стає приємним для мене”.
Як навчав Алма, ми можемо зробити дослід над словами пророків. Наприклад, де це можливо, ми можемо діяти за порадою пророка і планувати регулярне відвідування дому Господа, щоб поклонятися там. Коли ми це робимо, то можемо побачити благословення, обіцяні пророком. Усвідомлення цих благословень зміцнює нашу віру в слова живих пророків.
Вирощування цього насіння нашою вірою — це процес, який триває все життя, однак ми можемо почати вже сьогодні здобувати духовну впевненість, маючи довіру до живих пророків, і прислухатися до їхніх порад з терпінням і вірою.
Провідники Церкви непогрішимі?
Тільки Ісус Христос прожив досконале життя. Провідники Церкви намагаються жити праведним життям і приводити людей до Ісуса Христа своїми словами і діями, але вони підвладні людським слабкостям. Провідники Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів не є непогрішимими.
Але нам не слід забувати про їхню вкрай важливу роль. Господь покликає членів Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів бути “особливими свідками імені Христа” і діяти як пророки, провидці і одкровителі в наш час. Як і давні пророки, вони спілкуються з Богом і відкривають людям Його волю. Вони мають божественне повноваження скеровувати Церкву через одкровення, виконувати обряди євангелії і скеровувати Господню роботу на землі. Це не означає, що вони знають все. Вони працюють у тому світлі, яке дав їм Господь, прагнуть подальшого знання завдяки отриманню неперервного одкровення та покладаються на зміцнюючу силу, яку отримують через Ісуса Христа і Його Спокуту.
Господь завжди працював через смертних пророків, незважаючи на їхні слабкості. Подібно до того, як Йона втік від свого покликання до Ніневії, як Петро відсік вухо рабу первосвященника або як Джозеф Сміт дав сторінки перекладу Книги Мормона Мартіну Гаррісу, пророки іноді можуть помилятися. У таких випадках Господь виправляє Своїх слуг, і після того як вони покаються, Він благословляє їх на виконання роботи, до якої Він їх покликав.
Важливо памʼятати, як утверджується доктрина Церкви. Доктрина проголошується і тлумачиться Президентом Церкви і підтримується Першим Президентством і Кворумом дванадцятьох, які діють одностайно, за зразком, даним в Ученні і Завітах 107:27–31. “Ця вимога одностайності забезпечує стримування упередженості й індивідуальних особливостей. Це гарантує, що Бог править через Духа, а не людина через більшість чи компроміс”. Учення окремого провідника Церкви може бути “особистою, нехай і виваженою думкою, та все ж вона не претендує на те, щоб бути офіційною або обовʼязковою для всієї Церкви”.
Через Святого Духа кожен з нас може отримати особисте запевнення, що пророки покликані Богом і що Він через них скеровує Свою роботу.
Що означає, що пророк ніколи не зведе Церкву на манівці?
Президент Уілфорд Вудрафф сказав: “Господь ніколи не дозволить мені або іншому чоловікові, який обіймає посаду Президента цієї Церкви звести вас на манівці”. Пророки і апостоли підтверджували це вчення упродовж поколінь. Доктрина проголошується і тлумачиться Президентом Церкви і підтримується Першим Президентством і Кворумом дванадцятьох, які діють одностайно, за зразком, даним в Ученні і Завітах 107:27–31.
Святі останніх днів вірять, що повноту відновленої євангелії і владу священства ніколи не буде знову забрано із землі. Це означає, що Бог завжди буде направляти пророків, аби переконатися, що Церква виконує свою місію — готувати Його дітей до благословень вічного життя. Він і далі відкриватиме Свою волю пророкам рядок за рядком, розширюючи наше розуміння й усуваючи помилки у процесі Відновлення євангелії, яке розгортається.
Чому з часом дещо в Церкві змінюється?
В Ученні і Завітах 1:30 Господь проголошує, що ця Церква — “єдина істинна і жива Церква на лиці всієї землі”. Але все живе розвивається і змінюється. Церковні правила сьогодні відрізняються від тих, що були лише кілька років тому. Це є важливою рисою Церкви, яка була заснована на принципі постійного одкровення. Святі останніх днів вірять, що Бог “відкриє ще багато великого і важливого”.
Неперервне одкровення може розширити або прояснити наше розуміння, привести до зміни деяких наших традицій і допомогти нам наблизитися до ідеалу Сіону. Всесвітня Церква пристосовується, аби її правила відповідали потребам конкретного часу і конкретних місць. Зрештою, потреби святих на американському прикордонні в 19-му столітті багато в чому значно відрізнялися від потреб мільйонів членів Церкви, розсіяних сьогодні по всій земній кулі.
Більшість змін, які відбуваються в Церкві, повʼязані з практичним застосуванням євангельських принципів, наприклад, як відбувається наше поклоніння в Суботній день або як ми служимо одне одному в наших приходах і філіях. Іноді одкровення приводило до більш значних змін у вченнях і правилах Церкви. Прикладами таких одкровень є офіційні декларації, вміщені в Ученні і Завітах, які привели до припинення практики множинного шлюбу і надали право отримувати священство та храмові благословення всім, незалежно від раси.
Чи є вчення живих пророків більш важливими, ніж вчення з Писань або вчення провідників Церкви минулих часів?
Сучасні пророки, Писання і колишні провідники Церкви — усі є важливими. Головна мета цих трьох джерел істини — свідчити про місію Ісуса Христа як Спасителя. Нам слід прагнути зрозуміти важливу роль, яку відіграє кожне з цих джерел і як вони повʼязані одне з одним.
Писання — це джерело важливих істин, які відкривалися упродовж тисячоліть і у багатьох культурних традиціях. Вони завжди допомагають нам зосереджуватися на важливих євангельських істинах. Вони свідчать про Христа і дають нагоду Духові промовляти до нас. Учення пророків Відновлення минулих часів є подібним духовним ресурсом. Нам слід прагнути розуміти Писання і вчення пророків минулого в контексті, у якому вони були дані, і з вдячністю приймати відкриті істини, якими вони діляться.
Живі пророки тримають ключі священства, необхідні для того, щоб керувати Церквою і виконувати обряди євангелії у наш час. Вони додають своє свідчення про Христа до свідчень, проголошених пророками минулих часів. Вони допомагають нам побачити, як застосовувати євангельські істини в наших теперішніх обставинах. Вони отримують нові одкровення для Церкви, пристосовуючи минулі вказівки до теперішніх обставин, як скеровує Господь. Іноді їхні вчення приходять на зміну вченням пророків минулих часів. Найчастіше їхні слова підсилюють вчення з Писань і слова пророків минулих часів.